Після фронту: Валерій Жмак і маркетингова агенція Web for you

Після фронту: Валерій Жмак і маркетингова агенція Web for you

У програмі Після фронту засновник маркетингового агентства Web for you. Не все так складно з маркетингом, як видається на перший погляд. Колишній військовий все досконало розповів, що це таке та для чого потрібна ця генція.

Дар’я Бура: Розкажіть чим ви займалися перед війною?

Валерій Жмак: Навчався в Київському інституті Сухопутних військ. Завжди цікавився тільки військовою справо та спортом.

Дар’я Бура: А чому саме військова справа? Як у хлопця в юному віці виникає бажання служити?

Валерій Жмак: Тоді був популярний фільм «В зоне особого внимания» і так з 9-10 років в мене з’явилася мрія стати військовим. Хотів піти в Суворівське училище, але батьки не дозволили. Все ж я поступив у 1992 році на військового. Навіть була така історія, коли батьки відправили мене поступати на радіоелектроніку, мені довелося завалити вищу математику, яку я добре знав. В мене була інша мрія. Тоді почався Афганістан, було багато знайомих, які там служили, був рідний дядько, який там служив. 12 років зрештою я присвятив армії.

Дар’я Бура: Після того як ви звільнилися з армії, ви шукали себе в абсолютно різних сферах – банківська справа, робота з деревом. Розкажіть про свій пошук.

Валерій Жмак: Скажімо так, тоді армія була не у кращому своєму стані і доводилося обирати щось для сім’ї, яку треба було годувати. Я навчався в університеті Шевченка, на заочному, на банківську справу. Після цього пішов працювати в банк. Але там шаблонна робота, мені не вистачало творчості. Я у тій справі дійшов до певного рівня і зрозумів, що це не моє. Товариш запропонував допомогти йому працювати з деревом, ми мали в оренду пилораму, замовляли дерево. Виробництво – це дуже складна річ, багато технічних моментів.

Дар’я Бура: Чи могли ви уявити, коли мріяли колись бути військовим, що ці знання доведеться втілювати на захисті рідної країни?

Валерій Жмак: Звичайно не міг. Ми готувалися боронити країну, але не готувалися воювати. Я . звичайно, як і всі, хто обирає для себе професію військовослужбовця, мріяв прийняти участь у бойових діях. Але одна справа – воювати десь, а інша – за свою країну. Це зовсім інша відповідальність. Це дуже тяжко.

Дар’я Бура: Ви на війну коли потрапили?

Валерій Жмак: В лютому 2014 року. Подзвонили з частини і сказали, що в них є вакансія. 70% мого підрозділу виявилися люди, з якими ми служили раніше. В загальному на війні я пробув 22 місяці.

Дар’я Бура: Чи у вас був адаптаційний період по поверненню з війни?

Валерій Жмак: Звичайно, був. Мабуть, як і більшість, лякався шумних  речей. В мене під будинком ходить трамвай, одного разу, я навіть кинувся на дружину з дитиною, бо якраз повертав трамвай і мені причудився зовсім не трамвай. НЕ було бачення себе в майбутньому.

Дар’я Бура: Як ви з цим боролися?

Валерій Жмак: Спочатку просто брав вудку і йшов ловити рибу. Потім приєднався до волонтерської організації, де познайомився ще з кількома хлопцями з АТО, стали дружити і ходити на рибалку. І коли в когось якісь проблеми, ми зідзвонюємося і нам є про що помовчати. Рибалка дуже допомагає, дає можливість відключитися від проблем, подихати свіжим повітрям. Погані, зді думки відходять в сторону.

Дар’я Бура: Як у вас прийшло розуміння, що хочете займатися коп’ютером?

Валерій Жмак: Це було моє хобі – розробка сайтів. Я ні для кого не робив, але для себе цікавився. Побачив набір в комп’ютерну академію Шаг. Там був набір для хлопців з АТО. Я там залишив заявку і мене запросили згодом на співбесіду. Там були напівпрофесійні питання. Я потрапив в групу з 16 чоловік. Я зрозумів, що це моє і що варто навчатися. Тим паче, ІТ – це перспективна сфера.

Дар’я Бура: Якими були перші кроки створення своєї компанії?

Валерій Жмак: Після закінчення почав шукати роботу. Багато хто не брав на роботу через вік, бо багато хто вважає, що в такому віці складно вивчити програмування. А потім я познайомився з одним програмістом, він теж атошник. І ми вирішили разом створити щось корисне. Перші сайти у нас були для хлопців-атошників, які розпочинали свій бізнес. Багато з тих сайтів не працюють, бо хлопці теж шукають себе.

Дар’я Бура: Яка була ваша команда, хто вас підтримував?

Валерій Жмак: Вся родина мене дуже підтримувала, родина в мене дружна. І морально, і фінансово підтримували. Хлопця, з яким ми це почали, дуже підтримувала дружина. У нас зараз різні напрямки роботи. В нього потужніше програмування. Але ми спілкуємося і допомагаємо один одному. Згодом ми вирішили, що потрібно ставати на комерційні рейки і заробляти на цьому гроші. Цей процес ще тривалий, ми вчимося на власних помилках. У нас немає досвіду в управління ІТ-проектами. Ми можемо все зробити, але не можемо організувати все в єдине ціле. У нас є два хлопця з Вінниці, один з Миколаєва і один з Житомира. Вони спеціалісти з різних областей. Хтось займається фронтентом, хтось займається бекендом. Є багато волонтерів, які нам допомагають розвиватися.

Дар’я Бура: Це що за слова «бекекд» і «фронтент»?

Валерій Жмак: Сайт складається з двох частин. Та частина, яку ми бачимо на екрані, називається «фронтент». Є людина, яка відповідає за зовнішній вигляд сайту. А я «бекенд» і  людина, яка відповідає за логічні дії на сайті. Наприклад: купити, зареєструватися… Цілодобово сайтами займаюся зараз я. Я напрацьовую маркетингові стратегії, напрацьовую все, щоб запустити на ринок спроможній продукт.

Дар’я Бура: Чи доводилося вам вкладати суму коштів у вашу роботу, чи волонтери допомагають?

Валерій Жмак: Волонтери нам допомагають знаннями, підтримкою, порадами. А власні кошти ми також витрачаємо на комерційні проекти. Є кілька таких проектів, які ми зробили. Наприклад, для Києво-Могилянської академії на психологічну реабілітацію. Минулого року ми підписали з ними договір на СЕО-просування. І цього року знову продовжили договір. Ще було два вдалих проекти. З зароблених грошей ми купили інструменти для професійного аналізу, просування сайтів, закупили програмування.

Дар’я Бура: Чи дорого розпочати таку справу?

Валерій Жмак: Якщо від початку підійти як до комерційного проекту, то трохи треба вкластися. Найбільше в маркетинг, показати на ринку, що ми є. І правильно сформувати, бо неправильно сформований маркетинговий крок може не дати результату і гроші підуть на вітер. Якщо підходити до справи, мовляв, в мене є ідея і я хочу, то може нічого не вийти. Потрібно все прорахувати, для кого це. Ми рахуємо зараз все – стратегію, клієнтів, що ми можемо дати корисного.

Дар’я Бура: Розкажіть про своїх клієнтів?

Валерій Жмак: У нас є кілька проектів. Один – це «Яхти в оренду», місто Одеса. Є проект «Психологічна реабілітація» Києво-Могилянської академії. І є проект ветеранів – «Стрілецький комплекс Купол».

Дар’я Бура: Скільки триває робота над одним проектом?

Валерій Жмак: Тут немає визначеного часу. Все залежить від того, що клієнт хоче бачити на своєму сайті і скільки в нього є матеріалів. Багато хлопців звертається і хоче сайт, але не має ні текстів, ні фотографії. І робота над одним проектом може затягнутися на 3-4 місяці. А є такі роботи, які протягом місяця можна зробити.

Дар’я Бура: Ви пам’ятаєте найкоротший і найдовший свій проект?

Валерій Жмак: Найкоротший – це було 2 тижні. Це був сайт-візитка, без логіки. А найдовший – це один проект хлопця-ветерана, над яким ми ще працюємо 4 місяць.

Дар’я Бура: Скільки коштує розробка сайту?

Валерій Жмак: Близько 12 тисяч найпростіший. Залежить від того, скільки сторінок, яке наповнення. Нам не цікаво робити сам сайт. Цікаво створити продукт, який можна просувати і дати за нього гарантію. Для на с на  сьогоднішній момент найболючіше питання – віддати свій продукт повністю, створити його від А до Я. Багато людей приходять, просять сайт, а потім через кілька місяців приходять і кажуть, що він не працює. Людина не розуміє, що сайт – це лише електронна візитка, за яким потрібно дивитися, просувати. Ми починаємо працювати від розробки маркетингової стратегії, вивчаємо цільову аудиторію…  У нас є комплекс мір, який дозволяє втілити інтернет-бізнес в життя.

Дар’я Бура: Чи були у вас помилки на яких довелося навчитися?

Валерій Жмак: Найперше, чому ми навчилися, що робота має бути командною. І ще одне – технічні завдання мають бути сформовані чітко як для клієнта, так і для команди, яка над цим працюватиме.

Дар’я Бура: Хто чи що вас надихає займатися справою?

Валерій Жмак: Життя і діти. Треба жити, радувати дітей, розвиватися і займатися справою, яка тобі подобається.