"Після перемоги влаштуємо велику вечірку біля Кремля", - бійці 128-ї бригади

"Після перемоги влаштуємо велику вечірку біля Кремля", - бійці 128-ї бригади

Сергій Жуковський та Олександр Безсонов приїхали у розташування 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, щоб провести прямий ефір із захисниками України. Перший співрозмовник виїзної програми - начальник прес-служби бригади Богдан Петрик.

- Як минула ніч на передовій?

Богдан Петрик: Більш-менш спокійно, але обстріли продовжуються. У нас є гарячі точки, це Зайцеве, Майорськ, стрлецька зброя, кулемети. Сьогодні, слава Богу, у нас без втрат.

- За традицією, закарпатський підрозділ снідає богричем?

Богдан Петрик: Звісно! Сухі сніданки заливаємо бограчем, так у нас прийнято (сміється). Якщо серйозно, то це наша святкова страва. 

- Серед нас зараз сидить хлопчина з позивним "Кощей". 

Богдан Петрик: Це людина, яка була журналістом, а тепер - піхотинець. Як так сталось?

"Кощей": Як сталось? Війна! Довелось мняти професію. Взагалі я обрав професю журналіста псля школи, працював у Рівному, у Хмельницькій області. Потім знову змінив професію, працював диск-жокеєм, діджеєм в нічному клубі. Життя було дуже веселе, не думав, що почнеться війна. Але наш "сусід" вирішив по-своєму. Професія діджея набридла, я не міг працювати, коли ішла війна і гинуть люди. Я вирішив підписати контракт з ЗСУ і тепер я гранатометник. 

- Вам доводиться застосовувати навики з попередніх робіт?

"Кощей": Інколи у розмовах з побратимами. А навики діджея застосуємо після перемоги, влаштуємо велику вечірку! Біля Кремля! В стилі техно!

- Які у Вас функції?

"Кощей": Боронити свою державу від ворога. Слідкувати, щоб він не просунувся далі. Вони міняють свої плани кожного дня.

- Як у Вас сообисто минула ніч?

"Кощей": Я приїхав сюди прямо з посту. 

- Ми Вас трохи затримуємо, могли б подрімати?

"Кощей": Міг би :) Ніч минула дивно, було у нас дуже тихо. Для нас це ще більш неспокійно, бо ми звикли до стандартних щодених обстрілів. можливо, погодні умови, темрява, мороз. Можливо, нашим "друзям" "іхтамнєтов" стало холодно. Хоча, вони звикли до морозів у своєму Сибіру. Але чули, що перестрілки були у сусідів.

- Які плани на життя?

"Кощей": Будувати плани - дуже невдячна справа. Хочеш одне, а виходить інше. Звісно, хотілося б виграти. Багато хто каже, щоб війна закінчилась. Ні, друзі! Не "аби війна закінчилась", в такому разі ворог сидітиме під боком. Треба перемога! Плани? Мир! Мир, а там далі буде видно. Часто задумуюсь про офіцерську кар'єру в ЗСУ, але є багато мрій  на мирній території, багато планів. Хотів би займатись улюбленою музикою.

- Що більше подобається - музика чи журналістика?

"Кощей": Музика, але зараз додалась військова справа.

- Познайомтесь із ще одним гостем, позивний "Естет". Звідки такий позивний?

"Естет": Хотілось навчити людей прекрасному, тому хтось дав такий позивний.

- Ви свого часу були волонтером, а потім пішли в армію?

"Естет": Так, був період волонтерства, в армію одразу не взяли. В 2015 році взагалі зняли з обліку, у мене в документах так і записано. Довелось пройти певний шлях, дуже складний. 

- Як Вам тут? Ви поставили перед собою завдання і виконали його!

"Естет": Просто так неможливо піти з війни. Особливо ті, хто пройшовв 2014 і 2015 роки. Це правильно мотивовані люди. Кинути все і сказати, що прийдеш, коли щось десь почнеться - такого ніколи не буде. Вв'язались так вв'язались.

- Звідки Ви?

"Естет": Із Запоріжжя.

- Як знаходите спільну мову з людьми різних національностей у батальйоні?

"Естет": Перших кілька місяців я навіть не намагався зрозуміти. Коли вони починають розмовляти діалектами, які не розуміють навіть люди із сусідніх сіл за 20 кілометрів, як я це зрозумію? А взагалі мовне питання не стоїть. Лише раз мене спитали, чому я спілкуюсь російською. Я відповів, що можу спілкуватись і українською, і російською, а він спілкується суржиком! Він погодився і на цьому розмову закінчили.

- У нас є цікавий гість. Позивний "Депутат". Звідки такий позивний, це пов’язано з професією?

"Депутат": Він і зараз є професією. В  2014 році, коли йшов воювати  я був діючим депутатом Сумської міської ради і помічником міського голови. Все залишив. І спокійно пішов воювати добровольцем на півтора роки. Потім повернувся і обрався вдруге, але вже Сумської обласної ради. Рік побув головою, після відставки знову повернувся на фронт в 128 окрему мотопіхотну бригаду.

- Розкажіть про свою політичну діяльність. Це такі різні речі політика і армія!

"Депутат": Насправді не зовсім і різні. У нас зараз лозунг: усіх депутатів в АТО! Ну ось я – живий приклад. Депутати можуть воювати в складі збройних сил України. Справді, я іноді їжджу на сесії обласної ради, приймаю важливі рішення для громади Сумської області. А на даний момент – починав я з рядового, далі став молодшим сержантом, закінчив офіцерські курси у Львові.

- А як побратими ваші ставляться до вас?

"Депутат": Ставляться нормально. Дзвонять, пишуть. Люблять!

- Ви з Сум. А чому Закарпатська бригада?

"Депутат": Україна – єдина. А 128 гірсько-піхотна бригада – найхаризматичніша бригада в Україні! Мені подобається тут служити. Справа не тільки в бограчу і не тільки в Карпатах. Уявіть собі, люди їдуть в Карпати, платять гроші. А тут будь ласка! І це найбільш воююча бригада з піхотних. Найбільш славетний у неї шлях. Тому коли стало питання, до якої бригади направити свої стопи – то обрав 128му. Я командир опорного пункту.

- Всі вважають, що гірсько-піхотна бригада – має бути щось пов’язано з горами.

"Депутат": Терикони це теж гори! Треба їх долати. Але існує підготовка. Є полігон гірський у Верховиці, де вправи зі стрільби, наприклад, відрізняються від тих, які є в звичайній піхотній бригаді.

- Що потрібно знати, щоб бути в гірсько-піхотній бригаді?

"Депутат": По-перше, 5 рецептів бограча. Знати словацьку та угорську мову. Ну і знати,що Кримські гори нас чекають!

- А ви самі знаєте рецепт бограча?

"Депутат": Наливай в тарілку і їж. Але бограч у нас святкова страва. Я навчався у Львові, а якби в Ужгороді був – то бограчеводство, напевно було б основною дисципліною. 

"Кощей": Хочеться сказати всім чоловікам, які зараз на диванах. Хлопці, не забувайте, що йде війна. Вона ніколи не ділась. Ідіть в збройні сили України! А як ні – то робіть свою справу і підтримуйте армію!

"Депутат": Слава України здобувається тут, на Донбасі. Чекаємо всіх справжніх чоловіків тут, на опорніку, бограч стигне! 

Слідкуйте у зручному форматі! Ми у соціальних мережах:
facebook.com/armyuaFM
t.me/armyfm_channel
twitter.com/Armia_fm
instagram.com/armyfm
soundcloud.com/armyfm