Зараз в ефірі:

ПАВЛО НЕТЬОСОВ: БЛИЗЬКО 5 ТИСЯЧ ЛЮДЕЙ ПРИЙШЛО ДО СТІНИ ПАМЯТІ 29 СЕРПНЯ 2018 РОКУ

25.07.2019
ПАВЛО НЕТЬОСОВ: БЛИЗЬКО 5 ТИСЯЧ ЛЮДЕЙ ПРИЙШЛО ДО СТІНИ ПАМЯТІ 29 СЕРПНЯ 2018 РОКУ

Про «Стіну пам'яті» полеглих за Україну, про те, як вона виникла та хто цим займається розповідали в ефірі Армія ФМ Павло Нетьосов — український пошуковець, громадський діяч та активіст, один з керівників волонтерських груп місії «Евакуація 200» в 2014—2015 роках та волонтер, громадський діяч Юлія Кононенко.

 

Катерина Заносієнко: Розкажіть що це за проект «Стіна пам’яті», коли він з’явився і як виникла ідея його створення?

Павло Нетьосов: Починаючи з жовтня 2014 року проектом опікується Національний військово-історичний музей. Ми тоді приїхали з місії «Евакуація 200», привезли багато речей загиблих захисників і нам хотілося про це розповісти. Зробили вініловий банер, на якому були фотографії, переважно це ті, хто загинули під Іловайськом. Цей банер повісили на опорній стіні Андріївської церкви і побачили, що почали підходити люди, ставити лампадки, класти квіти. Відтоді ми вирішили зробити меморіальний проект пам’яті.

Наразі, на стіні містяться світлини та короткий життєпис кожного українського добровольця, військовослужбовця та представника українських силових структур, які загинули захищаючи Україну під час російсько-української війни. Меморіал знаходиться на стіні Михайлівського Золотоверхого монастиря вздовж вулиці Трьохсвятительськох неподалік Михайлівської площі.

Юлія Кононенко: Також минулого року ми встановили так званий термінал «Блокпост пам’яті» біля меморіалу. Це електронний пристрій, антивандальний, а також аналог «Книги пам’яті». Тут ви зможете продивитися по кожному загиблому: звідки він, коли загинув, та де його можна знайти на стіні, в якій саме секції.

Валерія Могилевська: Ви казали про антивандальний проект, так? Вже були акти вандалізму?

Юлія Кононенко: Ну, по-перше, ми їх встановлювали проти дощу, вітру, і таке інше. По-друге, ми й справді думали, що, можливо, якісь люди не захочуть, щоб воно було встановлено, будуть його псувати. Але все працює, все нормально, люди з повагою ставляться увесь час. Але трапляються іноді прикрі випадки. Наприклад, ми боримось з тим, аби біля стіни не паркували машини. Люди не розуміють, що це пам'ять, а КМДА дозволяє паркуватися.

Павло Нетьосов: Тому що усвідомлення «пам’яті» приходить з роками. В 2014 році на ці заходи приходило небагато людей, у 2015 році багато хлопців повернулися з пораненнями, але все одно не приходили. З кожним роком людей ставало більше. Хлопці, які прийшли з війни почали приходити на кладовище до своїх товаришів. У них виникла така необхідність і така сама необхідність виникла і у родин загиблих. Вони приходили кожен на свою трагічну дату. 2 роки тому під стіною стояло 3-4 людини, через рік там стояло вже 100 людей. Ми помітили, що кожного року люди гуртуються. Батьки, діти яких загинули без прив’язки до певної дати почали приєднуватися один до одного. Саме 29 серпня біля стіни збирається найбільша кількість людей. Минулого року було більше 5 тисяч. І це тільки родини загиблих.

Сергій Жуковський: В цьому році, як ви вважаєте, буде більше людей? І як буде все відбуватися 29-го?

Юлія Кононенко: Ще певної програми на 29 число немає, все залежить від церкви. Вони повинні визначитись з часом панахиди, яка одночасно буде проводитися по всій країні, а вже після того у нас буде сформована точна програма наших дій. Але певні заходи будуть проводитись на території самого Михайлівського собору.

Павло Нетьосов: У 2015 році це було нікому не потрібно, а зараз всіх хочуть щось зробити, і це добре. Але для нас головний об’єднуючий момент – предстоятель православної української церкви владика Епіфаній хоче визначитися з єдиним часом, щоб все було в один момент по всій країні.                                      

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток