Передумови присвоєння ВІТІ почесного найменування імені Героїв Крут

Передумови присвоєння ВІТІ почесного найменування імені Героїв Крут

Андрій Козінчук: Сьогодні військовий інститут телекомунікацій та інформатизації отримав почесе найменування імені героїв Крут.

Яна Холодна: Сотні випускників цього інституту пройшли фронт і 15 офіцерів — випускників та викладачів інституту загинули.

Василь Павлов: А ще цей інститу закінчив Максим Шаповал. Чому ж саме цьому інституту дали таке почесне звання? Андрій вже згадував, що під Крути чомусь пішли студенти університету св. Володимира. При цьому він не згадав першу українську військову школу імені Богдана Хмельницького, яка від 20 листопада 1917 року знаходилася на території київського училища, у будівлях якого на сьогодні перебуває військовий інститут телекомунікацій та інформацизації. У цій будівлі навчалися молоді українські військові, у ній проходили військові вишколи і вчили, як тримати зброю, заряджати та вставляти набої ті учасники боїв під Крутами, які не мали військової підготовки. Хто їх навчав? Їх готували українські старшини, які мали досвід Першої світової війни. Серед них був Аверкин Гончаренко — один з найкращих фахівців кулеметної справи тогочасної Росії та автор одного з підручників кулеметної справи. Ця людина і організувала систему вогню під Крутами та розташувала правильно кулемети. Завдякі цій підготовці бої під Крутами тривали 3 дні і ще 4 дні розібрана залізниця стримувала більшовиків. 

Ми з вами згадали про Максима Шаповала. Кожний військовий заклад пишається своїми випускниками. Коли ми згадуємо про військовий інститут телекомунікацій та інформатизації, маємо згадати тих, хто був “до”. От серед них і є дуже цікаві постаті. Коли йшла процедура про присвоєння почесного звання, ми працювали з офіцерами цього закладу та формували історичну довідку. Тоді ці офіцери почали робити для себе маленькі відкриття. У цьому закладі, наприклад, навчався такий історичний персонаж, яким би пишалась будь-яка військова частина. Це Володимир Сікевич — генерал-хорунжий армії УНР, це людина, яка у квітні 1918 року очолила визволення українського Донбасу. Пізніше Володимир Сікевич був українським військовим аташе в Австрії і формував військові підрозділи, він став одним з перших українських офіцерів Червоного Хреста. Коли він у 1952 році помер на міграції у Канаді, його похорон тривав 3 дні. Тут навчався Валентин Трутенко, теж генерал-хорунжий армії УНР, який командував у першому зимовому поході третьої  залізною дивізією армії УНР. Ці люди нагороджені золотою шаблею “За хоробрість”. 

Андрій Козінчук: Поясніть, що означає почесне присвоєння такого найменування?

Яна Холодна: Як взагалі відбувається захід?

Василь Павлов: По-перше, це один з тих прикладів, коли політична воля поєднується з ініціативою знизу. Сам навчальний заклад ініціював це присвоєння. Сьогодні вже змінили табличку. Крім того, на вході до військового інституту встановили меморіальну дошку, про те, що саме в цій будівлі знаходилася перша українська військова школа.