Перший в Україні тренінг для ветеранок по роботі з шоковим досвідом
Перший в Україні тренінг для ветеранок по роботі з шоковим досвідом та попередженням розвитку посттравматичного стресового розладу. Ветеранка-парамедик Аліна Вяткіна та військовий психолог Андрій Козінчук розповіли на Армія фм про тренінг для жінок, які повернулися з війни і шукають себе в житті.
Олена Кравченко: Розкажіть про тренінг для ветераном, чим він унікальний?
Аліна Вяткіна: Це тренінг, який вже проводився громадською організацією «Побратими». Він заснований по динаміці, це тілесно орієнтована терапія, яка була заснована в Данії. Вже було проведено три групи: дві для ветеранів і одна для дружин ветеранів. І тепер новою цільовою аудиторією у нас є ветеранки. Єдине, чим ця група відрізнятиметься, це питаннями і темами, піднятими на цьому тренінгу. Бо з’являється трошки більше безпеки і більше простору, для того, щоб ділитися особистими подробицями, якщо учасницям захочеться.
Андрій Козінчук: Питання адаптації і повернення ветеранів і ветеранок є спільним відсотків на 95%. Але оці 5 % ми б хотіли відновити. Унікальність тренінгу в тому, що в Україні тренінгу по поверненню ветеранок ще ніхто не проводив. І це буде крутий експеримент. На цей тренінг можуть подавати анкету жінки, які вже відслужили, тобто, звільнилися і їх не влаштовує щось. Тренінг покликаний на те, щоб дати їм ресурс, знання, інструмент роботи з собою. Ми не змінимо світ навколо них, але ми можемо дати якийсь інструментарій для того, щоб вони змінили себе, для того, щоб пізнати цей світ. Але от чого в нас немає на тренінгу – це жалю. Ми не жаліємо ветеранів, ветераном по одній причині – ми занадто поважаємо їх, щоб жаліти.
Олена Кравченко: А чому ви вирішили розмежувати ветеранів і ветеранок?
Аліна Вяткіна: Це була моя ініціатива. Свого часу я проходила свій тренінг в «Побратимах», в змішаній групі, я була єдина дівчина і я зрозуміла пізніше, що були теми, які мені не вдалося і не хотілося піднімати серед чоловіків. Це були особисті теми. Якраз плюс цієї жіночої групи в тому, що ми маємо вузький специфічний досвід – бути жінкою на війні. Я в 2015 році була на війні парамедиком. І на свій тренінг прийшла, бо, коли повернулася, в мене було таке відчуття, що на лобі в мене написано було, ніби я ненормальна. І всі це бачать і розуміють.
Андрій Козінчук: Зараз в нас відбувається збір анкет. До 18 червня. У соціальних мережах є сторінка ГО «Побратими» і там є наш анонс тренінгу. Коли ви заповните анкету, вас запросять на співбесіду. Всі випускники цього тренінгу реалізовуються. Вони знайшли свою місію.
Нікіта Гросс: Хто буде лекторами на тренінгу?
Аліна Вяткіна: У нас не лектори, а тренери і ко-тренери. Я буду одним з ко-тренерів, буде ще одна жінка-ветеран, будуть інші. Так само будуть жінки не ветерани, але військові психологи.
Андрій Козінчук: Тренінг йде за системою «рівний рівному». Тобто, досвід у всіх однаковий.
Олена Кравченко: Що потрібно вказати в анкетах?
Аліна Вяткіна: Дуже коротко потрібно вказати інформацію про себе і дані про те коли ви були в зоні бойових дій, в якому батальйоні і в якості кого. І чому ви хочете прийти на цей тренінг.
Андрій Козінчук: Ми це називаємо «безпечне середовище». Наприклад, не будуть на тренінг запрошені волонтери. Якщо вони не були в статусі члена підрозділу якоїсь бойової одиниці. Дружини ветеранів не будуть запрошені, журналісти, або люди, які хочуть допомогти «бідним хлопчикам». Не має значення, чи є у вас посвідчення УБД. Якщо травматичний досвід не буде підтверджено, швидше за все, цю людину ми не запросимо на тренінг.
Олена Кравченко: Чи можуть подавати анкети дівчата, які ще не закінчили службу?
Андрій Козінчук: Подавати можуть, але, швидше за все, їм буде відмовлено, оскільки їхні процеси ще не завершилися.
Аліна Вяткіна: Але я би радила подавати заявку, якщо є бажання, якийсь імпульс, а на співбесіді ми вже будемо з’ясовувати нюанси.
Андрій Козінчук: Кожна заявка буде розглянута. Але є ризики відмов. Сам тренінг триватиме 18 днів впродовж півроку.
Аліна Вяткіна: Цього разу у нас, окрім модулів, які закладені в тренінгу, буде ще 9 зустрічей груп підтримки між модулями і після останнього завершального модуля.
Андрій Козінчук: Модуль – це чотириденна сесія підряд. Разом з проживанням у якомусь естетично гарному місті, щоб розуміли, що немає окопів. Суть цих соціально-психологічних процесів, те, що ми називаємо «йдем побалакаєм» або «бесіда в курилках» - дуже багато дає для обміну досвіду. Тренінг не односторонній. Це більше діалог, але із модераторами.
Аліна Вяткіна: В нашій групі всі дати і модулі вказано, тому, узгоджуйте це зі своїм графіком.
Олена Кравченко: А тренінг безкоштовний?
Аліна Вяткіна: Так, повністю.
Андрій Козінчук: Тренінг для учасниць обійдеться виключно у вартість проїзду.
Нікіта Гросс: Хто вам допомагає організувати цей тренінг?
Андрій Козінчук: Допомагає нам громада Канади. Ми б хотіли долучити Україну. Нажаль, поки що, та бюрократія, яку ми маємо зараз і нерозуміння ситуації змушує нас звертатися до іноземних партнерів.
