Poets of the fall — три протилежності в одному бенді

Poets of the fall — три протилежності в одному бенді

«Без тиші не може бути музики». Це девіз прекрасної групи «POETS OF THE FALL». Хто вони, ці троє фінських хлопців? У чому секрет їх феноменального впливу на уми й серця людей? Як невідома маленька музична команда за один рік злетіла на вершину популярності в Європі та продовжує на ній залишатися?

 

 

 

 

Все почалося в 2002-му році в місті Гельсінкі, що в Фінляндії. Рок-співак Марк  Сааресто і джазовий гітарист Оллі Тукіайнен, що працюють в різних музичних напрямках, почали писати пісні разом. Незабаром до них приєднався трансіндустріальний продюсер і клавішник Маркус Каарлонен, більш відомий як «Капітан». Таким чином, «Поети» поєднують три різних музичних напрямки. Назва групи заснована на ідеї, що дві протилежності утворюють одне ціле, тобто без одного не буде іншого. «Poets (Поети)» утворюють світле, а «Fall (Осінь, або ж Падіння)» - темне. Суть в тому, як ви самі розумієте Fall.

Справжнім проривом стала композиція Late Goodbye, яка увійшла в саундтрек до комп'ютерної гри Max Payne, через яку група здобула світову популярність, поки що у відносно вузьких колах. За лічені дні після виходу гри колектив здобув шалену популярність. Якийсь час хлопців асоціювали з грою. Але з кожним тижнем зростала кількість прихильників «POETS OF THE FALL». У червні 2004-го в магазинах Фінляндії вийшов сингл Late Goodbye, який ознаменував собою початок повністю самостійного творчого життя «Поетів». 

Вже через три місяці, точніше 15-го вересня 2004 року, з'явився другий сингл, «Lift». Більш того, він став абсолютним хітом! Його призначенням був анонс майбутнього альбому. Головні радіостанції Фінляндії включили «Lift» у свій репертуар, а пізніше пісня посіла друге місце в категорії «Кращий трек року», залишивши позаду такі хіти, як «Nemo» від «NIGHTWISH». 

Восени 2004-го почалася серія концертів «POETS OF THE FALL» по клубам і концертними майданчиками Фінляндії. У місцях, де Поетів до цього майже не знали, їм вдавалося збирати аншлаги. А вже у 2005-му вийшов довгоочікуваний студійний альбом «POETS OF THE FALL», названий «Signs of Life». Він містив 12 чудових і ретельно відібраних пісень, включаючи «Lift» і «Late Goodbye». На підтримку альбому виходить радіо-сингл "Illusion & Dream", який посів перше місце за результатами закачувань в iTunes Фінляндії. У перший же тиждень альбом потрапив у фінський TOP40, а в березні зайняв першу позицію, випередивши багато визначних колективів. Потім хлопці почали виїжджати з концертами за межі країни, відвідавши Німеччину, Швецію і Норвегію.

У 2006-му вийшов новий сингл групи, названий «Carnival of Rust» (що означає «Театр абсурду»). Судячи за звучанням, стиль «Поетів» по суті не змінився, чому можна лише порадіти, оскільки теми їхніх пісень ще далеко не вичерпані. У сингл увійшли дві версії пісні і ексклюзивне концертне виконання «Do not Mess With Me». А вже весною 2006-го  виходить другий студійний альбом «POETS OF THE FALL», «Carnival of Rust». Альбом був доповнений шикарним кліпом, який отримав згодом звання «Кращого Фінської Відео».

16 серпня Поети випускають сингл «Sorry Go ‘Round», який здивував своєю простотою — сингл включав в себе дві версії пісні (вже випущеної раніше на альбомі) і не містив ніяких додаткових бонусів. Останній нині сингл «Locking Up the Sun» з однойменним кліпом побачив реліз в листопаді 2006 року. У 2007-му «Поети» завершують тур на підтримку «Carnival of Rust», що включив в себе 55 концертів в 7 країнах світу. 

Влітку 2008 року «POETS OF THE FALL» випустили сингл «Diamonds for Tears» на однойменну пісню з альбому «Revolution Roulette». Кліп отримав суперечливі оцінки від фанатів. На зміну льодянику на паличці, який раніше прикрашав обкладинки, прийшло фото гігантського замку, в якому вмонтована рулетка казино. «Revolution Roulette» є винятковим альбомом за багатьма параметрами. По-перше, він став першим, записаним не в вітальні Маркуса Каарлонена, а на професійній студії. По-друге, золотий сертифікат Фінляндії вдалося роздобути вже через 2 тижні після випуску. По-третє, це єдина збірка «Poets of the Fall», яка не презентувалась в інших країнах, але успішно зайшла на концертах в Європі і США. 

В середині 2009 року, після завершення чергового туру, музиканти вирушили в студію для запису наступного альбому, жанр якого вони визначили як «кінематографічний рок». Насправді рок вийшов швидше геймерським: треки «War», і «The Poet and The Muse» писалися спеціально для гри Alan Wake. Найпопулярнішою піснею з альбому стала «Where Do We Draw The Line», яка критикує людську сутність, що складається із жадібності і корисливості. Альбом «Twilight Theater» вийшов в березні 2010 року в Фінляндії, Німеччині, Австрії та Швейцарії. Він став золотим в перший тиждень після релізу, та досяг 18-го місця в національному чарті. 

"Poets of the Fall' презентували «Temple of Thought» в березні 2012 року. Альбом зайняв 3-е місце в національному чарті і відзначився синглом «Cradled In Love». Далі були альбоми «Jealous Gods» і «Clearview», а найсвіжіший збірник датується жовтнем 2018 року — «Ultraviolet». Соліст «Poets of the Fall» Сааресто неодноразово говорив в інтерв'ю, що у кожного альбому є концепція. Головна тема «Ultraviolet» - мудрість, треки з плей-листа розповідають «про закони цього світу і про те, як їх порушувати, щоб жити щасливіше». На платівці 10 композицій, в тому числі «Moments Before the Storm», «Angel», та «The Sweet Escape». 

Біографія хлопців вказує на музичну традицію - випускати по альбому кожні 2 роки. Якщо учасники колективу не відступлять від свого негласного правила, то вже скоро ми будемо насолоджуватися новими хітами. Поки група не робила офіційних заяв про те, що відправилася в студію.