Постраждають всі, хто сміявся з пророка: подробиці та причини вбивства вчителя у Франції

Постраждають всі, хто сміявся з пророка: подробиці та причини вбивства вчителя у Франції

Минулої п'ятниці поблизу Парижа 18-річний чеченець вбив 47-річного шкільного вчителя історії Семюеля Паті. Останній розповідав учням про свободу висловлювань і начебто проілюстрував урок сторінками із сатиричного видання Шарлі Ебдо.

 

 

 

 

 

Як на це вбивство відреагує чина влада, чи існує у Франції загроза радикального ісламу та чи причетна до поширення цих загроз Росія, розповів наш постійний гість — координатор напряму міжнародної політики в Центрі політичних студій Доктрина Денис Москалик.

Андрій Давидов: Денисе, якщо маєш інформацію, розкажи, що собою являє видання Шарлі Ебдо?

Денис Москалик: Це одне із найстаріших видань у Франції. Воно спеціалізується на висміюванні найболючіших тем. У першу чергу політичних. Сповідує яскраво виражену ліву ідеологію. Таким чином, воно стало однією із мішеней для ісламістів, адже здійснює ідеологічні диверсії проти політкоректності. Аль-Каїда, Ісламська держава —  зробили ісламську тему контроверсійною. 

Андрій Давидов: Якщо не помиляюся, останній теракт, пов'язаний із Шарлі Ебдо, стався 2015. Щось подібне було до 2015 року?

Денис Моксалик: 2015 року сталася низка терактів, зокрема у концертному комплексі Батаклан та вибухи у Європейських столицях. Надалі ісламісти намагалися підняти своїх прихильників на нові акти терору. Власне, 2020 року Шарлі Ебдо оголосило, що повертається до своєї діяльності. І одразу ж Аль-Каїда заявила, що проти них спрямують чергові акти терору.

Андрій Давидов: Ти зазначив, що саме радикальні ісламісти вчиняють теракти. Чому нині учасники правих та лівих рухів до них не вдаються?

Денис Моксалик: Через загальний занепад правого та лівого тероризму. Давним-давно скінчилися часи, коли терористи полювали на Шарля-де-Голля. Зараз активною силою є ісламісти. Вони вважають, що через акції прямої дії можуть домогтися свого. Часто французький уряд іде на певні поступки, намагаючись домовитись із представниками ісламських общин. Це не завжди ефективно у випадку радикалів. 

Власне, є теорія хвиль терору, яка змінювалася відповідно до ідеологічних норм. Перша хвиля — терор анархістів наприкінці ХІХ століття. Друга — терор національно-визвольних рухів після Першої світової війни. Це й Ірландська республіканська армія і аж до ОУН. Третя — після невдачі революції 1968 року у Франції. Радикали відкололися від різноманітних лівих рухів і почали провадити свою політику. Реакція на них — зростання правого терору. Але після 1979 року, після вторгнення СРСР в Афганістан почалась хвиля ісламського терору, яка триває й досі. Це пов'язано з двома ключовими подіями: ісламською революцією в Ірані 1979 року і поразкою радянських військ в Афганістані.

Андрій Давидов: Ми можемо стверджувати, що лівий та правий терор у Європі у 1970 роках частково фінансувався СРСР?

Денис Моксалик: Так, безумовно. І зародки ісламського тероризму з’явилися не без допомоги Радянського Союзу. Адже СРСР постачав зброю палестинцям, а ті розгортали терор проти ізраїльтян. Потім розширили його на ті країни, які підтримували Ізраїль.

Андрій Давидов: Вбивство вчителя можна назвати терактом?

Денис Моксалик: Президент Франції Емануель Макрон назвав його терактом. Безумовно, це залякування тих, хто залучений до освітніх програм. Але це не типовий теракт і не просто залякування. Це прояв культуркампфу. Це культурна боротьба, що триває всередині Франції. І цей вчитель, як солдат ідеологічної війни, на цьому фронті загинув.

Андрій Давидов: Що цим вбивством хотів показати чеченець, який прожив у Франції трохи більше як пів року?

Денис Москалик: Він написав про це одразу після вбивства у себе у Твіттері. Що всі, хто висміюватиме пророка, — страждатимуть. Він діяв не за власною ініціативою, а виконував постанову, яку випустив один із радикальних мусульман. У цій постанові йшлося, що вчителя слід вбити.

Андрій Давидов: Як Франція мусить реагувати на всі ці події та чи існує загроза масштабного ісламського терору в країні?

Денис Москалик: Загроза існує. Перед вбивством вчитель писав неодноразово до поліції, що йому погрожують батьки учнів. Проте жодних заходів правоохоронці не вжили. І дії прокуратури та поліції зараз — це те, що потрібно було зробити вже давно. По-перше, слід було закрити мечеть, де поширювали заклики покарати вчителя. По-друге, вислати сотні потенційно небезпечних осіб. Це 231 людина на цей час, можливо список розшириться. До речі, 170 людей з цього списку вже ув'язнені. А ще відкрити кримінальні справи. Власне, треба було вжити заходи ще до того, як сталося вбивство.

Андрій Давидов: Після цього вбивства Францією прокотилася низка акцій. Що люди вимагають від влади? 

Денис Москалик: Люди вимагають забезпечити свободу слова. Гарантії безпеки — це те, що вони хочуть від влади. Зазначу, керівництво чеченської общини заявило, що вони не мають до цього вбивства жодного стосунку. Відповідно, представники ісламських общин теж засудили цей теракт.