Повага — найважливіше, щоб не знецінювати себе та своє життя
До студії Армія FM завітала психологиня Галина Циганенко. Поговорили, як не самознищувати себе, не знецінювати свій труд та своє життя, звинувачувати після зроблених помилок і про повагу до себе.
Анастасія Сіроговська: Що означає самознищувати себе, які дії до цього підводять?
Галина Циганенко: Самознищення — це в першу чергу самооцінка і самоповага. Коли ми себе самознищуємо значить ми себе не поважаємо, не цінуємо свої зусилля, сприймаємо себе, як невдаху, вважаємо, що ми ні на що не здатні. Є техніка «Ненасильницьке спілкування» і там є така фігура, називається шакал. От і ми, як той шакал самі себе підкушуємо в самих болючих місцях.
Анастасія Сіроговська: Недооцінювання себе і своїх дій, чому люди завжди невпевнені в собі, і здаються при перших невдачах?
Галина Циганенко: Впершу чергу це вплив нашого оточення, коли ми були ще маленькими, або ж оточення, яке у нас зараз. Часто початок йде з дитинства, коли ми щось робимо, а це критикують або ж не оцінюють належним чином. Батьки подібною поведінкою хочуть, щоб ми були кращими або ж зручними, просто не завжди можуть це правильно донести. Мало уваги звертають на те, що якщо ти народився, ти вже цінність, для чогось ви все ж народились. Важливим є не оцінка фігури, не оцінка сукні, не оцінка оцінки, а просто те, що ця людина є, і вона не просто так з’явилася. У людини точно є якась мета, сенс та можливості зреалізувати себе та покращити цей світ. Важливо розуміти, що без поганих оцінок немає хорошого результату. Потрібно розцінювати наші помилки, наші невдачі, як досвід та мотивацію працювати та вдосконалюватись. Часто слова, які нам говорять наші батьки, вихователі, колеги врізаються в пам'ять, тому важливо контролювати як ви говорите, та не сприймати все дуже близько.
Анастасія Сіроговська: Як припини звинувачувати інших, у тому, що ти сам себе нормально не сприймаєш?
Галина Циганенко: Коли ми вже підлітки або ж дорослі, багато на що ми можемо впливати самі, допомагати собі. Це корисно навчитись в першу чергу слухати себе. Стосовно батьків, дитина, яка вже доросла має право говорити про свою образу, навіть, якщо ви можете посваритись з батьками, батьки ж мають вислухати і коли готові, то проговорити про цю проблему, чому саме таким чином вам так говорили, або ж сприймали вам так. Про те, що вас турбує важливо проговорити, щоб воно не сиділо у вас та не гризло зсередини. Це потрібно, щоб відновити так зване коріння дерева, ті почуття, які було затронуто колись. Ви маєте дійти до того моменту, коли ви самі починаєте розуміти, що в певній ситуації ви себе недооцінюєте, і намагатись контролювати такі думки, зупиняти себе. Розуміти, що помилки для того, щоб вчитись і ставати кращим. Себе потрібно поважати і розуміти, що ніколи не буває лише одна людина винна.
Анастасія Сіроговська: Як навчитись контролювати себе та свої думки?
Галина Циганенко: Згадане вже мною «Ненасильницьке спілкування», ось цей шакал, який нас гризе, знецінює, він є у нас не випадково і його не треба розглядати, як шкідливого, адже він дає нам змогу рухатись, варто бачити у ньому користь. Потрібно встановити зв'язок з почуттями, щоб мати змогу почути себе, зупинитись, коли це варто, важливим є поговорити з собою. Завжди треба бачити ризики та переваги, давати собі помилятись. Це не просто, це постійне тренування, і як ми починали, помилки – це насамперед шлях до покращення.
Анастасія Сіроговська: Не важливо скільки років, завжди потрібно працювати з собою і запитувати себе чому, правильно?
Галина Циганенко: Навіть коректніше буде запитати навіщо?, що мені дасть ця ситуація?, ми не завжди розуміємо чому, а відповідь для чого і що може дати ця ситуація, допоможе не самознищувати себе, помічати хороше.
Анастасія Сіроговська: Що найголовніше, щоб себе не гризти та не знецінювати?
Галина Циганенко: Поважати! Навіть коли ви лузер, коли важко, коли допустились помилки, коли не знаєш що робити. Це дійсно найважливіше.
