Причини та наслідки Антигетьманського повстання 1918 року

Причини та наслідки Антигетьманського повстання 1918 року

Період правління Гетьмана Скоропадського досі лишається малодослідженим. Більшість українських істориків приділяють увагу Центральній раді та Українській Народній Республіці. Ми вирішили не лише розповісти про становлення Української держави, а й про її занепад. У програмі Історична година з Юрієм Гудименко обговорювали причини на наслідки Антигетьманського повстання 1918 року.

Ситуація зараз чимось схожа на ту, що була 100 років тому. І водночас відрізняється. Але те, що ми бачимо зараз і те, що було під час україно-російської війни початку ХХ століття має багато чого спільного.

З 1917 року почалося фактично становлення тогочасної України, як автономії, а згодом і незалежної держави. Спочатку цим процесом керувала Центральна Рада. Варто зазначити, що більшість тогочасних політиків були соціалістами. І це ускладнювало в певній мірі переговори із Заходом. Врешті-решт, на початку 1918 року вже УНР знайшла спільну мову з Німеччиною та Австро-Угорщиною. Переговори велися в умовах Першої світової війни. І таким чином, Україна стає союзником Центральних держав. Більшою мірою через своє географічне розташування - близькість до них.

Після підписання Берестейського договору на початку 1918 року, війська Німеччини та Австро-Угорщини ввели свої війська в Україну та допомогли здолати більшовиків. На жаль, керівництву УНР не вдавалося в належним чином керувати державою. Та й союзники не були задоволенні політиками УНР. Тож, у квітні 1918 року в Україні  відбувається переворот і до влади приходить Гетьман Скоропадський. На нетривалий час постає Українська Держава.

Скоропадський був і залишається досить неоднозначною особистістю в українській історії. Він був нащадком стародавнього козацького роду. Можна стверджувати, Скоропадський психологічно розвивався між проукраїнськими та проросійськими ідеями. Адже він був досить відомим і успішним офіцером у Російській імперії. Якщо читати його мемуари, та дивитися на те, чим він займався на еміграції, то видно, що йому знадобилося більше років для повного сприйняття українські ідей.

Фактично Гетьман підтримував і спирався на великих землевласників. Селяни ж мусили співпрацювати з ними. А в умовах Першої світової та розпаду Російської імперії вже формувалися різного роду збройні загони, які не бажали коритися владі Гетьману. Набирала обертів отаманщина. На цьому фоні селяни мусили також віддавати частину свого продовольства на потреби союзникам. Все це, плюс ненависть до німців, яких частина українців сприймала загарбниками, і соціалістичні ідеї прибічників УНР, які накладалися на ідеї більшовизму,не додавало популярності Гетьману.