Про нові військово-професійні свята у ЗСУ

Про нові військово-професійні свята у ЗСУ

19 квітня Президент України підписав указ про відзначення трьох військових професійних свята: День піхоти, День резервіста та День сержанта. Чому для армії ці дні важливі та чому обрано самі ці дати, в ефірі Армія фм розповів історик Василь Павлов.

 

 

6 травня – День піхоти

Коли ми кажемо про військово-професійні свята, маємо зауважити, що з 2016 року розпочався ребрендинг ЗСУ, створення нової армії і цей процес відбувався по кільком напрямкам. Спочатку відбулася заміна окремих елементів однострою. Потім розпочалася заміна символіки. Потім почали з’являтися нові марші, нові пісні. Потім почали з’являтися нові військово-професійні свята.

Традиція створення нових військово-професійних свят або їх перепрошивка на новий лад – якраз припадає на 2017 рік, коли було змінено дату відзначення Дня десанту і запроваджено відзначення Дня десантно-штурмових військ – 21 листопада. В 2018 році було змінено День морської піхоти – 23 травня. Під кожен з цих нових днів, нових дат історики і фахівці підкладали історичне, традиційне, релігійне підґрунтя. І коли наші десантники та морпіхи отримали своє професійне свято, абсолютно справедливо свій голос подала піхота, яка дійсно несе на собі основний тягар цієї війни.

На початковому етапі цю дату педалювали волонтери і ветерани піхотних підрозділів. Але потім ця робота перейшла в наукові кабінети, кабінети МО, ГШ, командування Сухопутних військ. До цієї роботи долучилися науковці Національної академії Сухопутних військ, Військової академії в Одесі, представники історичного відділу ГШ і цілої низки інших установ, на яких покладе військово-історична робота, національно-патріотичне виховання, військово-професійна орієнтація. В результаті сформувався цілий перелік історичних дат, в яких українська піхота відіграла історичну роль.

Потім постало питання – коли людям було б зручніше відзначати цей день, бо українська піхота билася в різні роки, в різних історичних умовах, в різних історичних умовах. Хотілося підібрати такий день, щоб наші піхотинці могли його відзначати в комфортних умовах, бо не всі його відзначатимуть в ППД.

Серед величезної кількості дат, виникло дві групи – дати, які припадають на травень і дати, які припадають на вересень-жовтень. Але, в вересні ми маємо велику кількість військово-професійних свят: і День танкіста, і День військової розвідки. Або перекривалося цими датами, або тими датами, які відзначаються в усій Україні, які мають глибшу історичну традицію, і не хотілося б, щоб вони накладалося і не хотілося, щоб це свято втрачало свій сенс. Так само і дати, які припадали на жовтень – вони опинялися б в тіні Дня захисника України.

Таким чином, ми зупинилися на даті 6 травня – яке відкриває цикл військово-професійних свят. І піхота отримала своє свято – перше велике військово-професійне свято в році.

Чому саме цей день? 6 травня 1648 року переможно завершилася битва на Жовтих Водах. Це перша переможна битва Національної визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького. І, як в цій битві, так і в сьогоднішній війні, - основну роль відіграла козацька піхота.

Також, саме 6 травня, але 1920 року переможно завершився перший зимовий похід – 6-місячний рейд української армії по тилах спочатку білих військ, потім червоних військ. Ця подія повинна мати для українського війська сакральний момент, адже, почався зимовий похід 6 грудня (Зараз ми відзначаємо цього дня  День Збройних сил України), а завершився 6 травня. Таким  чином, ми замикаємо цикл свят і цілу низку історичних моментів. В цьому святі зливаються ті історичні періоди, коли українська піхота відзначалася на полях битв, домінувала серед інших родів військ.

Ще одним моментом є те, що на 6 травня припадає велике релігійне свято – День Юрія Змієборця. Він був одним з покровителів українського війська. В нас Юрій Змієборець зображується у вигляді кінного вершника, який списом пронизує  змія. Але на прапорах козацького війська, Юрій Змієборець зображувався, як піший воїн. Українська народна традиція зберегла вірш, який згодом перетворився на пісню:

"Нам поможе святий Юрій

Ще й Пречиста Мати

Лихо звоювати.

Ой чи пан чи пропав -

Двіччі не вмирати,

Гей, нумо, браття, до зброї!"

В цьому невеличкому фрагменті є певні елементи, які стали дивізами українських підрозділів.

Події 2014-2019 років показали, що українська піхота є однією з найкращих піхот у сучасному світі. Оборонні, наступальні, рейдові операції, які проводила українська піхота, вже зараз вивчаються в кращих військових навчальних закладах світу. Я вважаю, що піхота – це каста. До неї особливе ставлення, бо вона – це найбільша частина українського війська. Вона довела свою боєздатність.

18 листопада – День сержанта

Не завжди тому чи іншому військово-професійному святу можна підібрати історичну паралель, або знайти витоки цього свята зі століть.

День сержанта існував в Україні до 2012 року і відзначався на початку березня. В умовах війни сержанти почали відігравати на фронті все найбільшу роль. На сержантів почали покладати нові завдання і постало питання, що ці люди так само мають право на власне свято.

За основу було взяте 18 листопада 2008 року, коли було підписано наказ міністра оброни Про затвердження концепції с творення та розвитку професійного сержантського і старшинського складу ЗСУ та основні напрями реалізації концепції с творення та розвитку професійного сержантського і старшинського складу ЗСУ.  за 11 років існування сержантського і старшинського корпусу і за 5 років війни цей корпус довів свою спроможність вирішувати найрізноманітніші, найскладніші задачі. Було прийняте рішення – запровадити нове професійне свято День серанта. До того ж, сержанти формують свої традиції. Ця частина нашого війська є дуже прогресивною.

18 травня – День резервіста

18 травня 2015 року було підписано указ Президента, яким було затверджено остаточну редакцію положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві ЗСУ.