Протести проти заборони абортів у Польщі
Минулої неділі тисячі поляків вийшли на масштабну акцію протесту. Заходи відбулись у Варшаві та деяких інших містах країни. Люди виступають проти заборони абортів Конституційним судом країни. Що характерно, недільна демонстрація відбулась у символічну для Польщі дату. Рівно 39 років тому генерал Войцех Ярузельський ввів у країні воєнний стан і оголосив об'єднання незалежних профспілок Солідарність поза законом.
У програмі #Міжнародний огляд обговорили цю тему з нашим постійним гостем - координатором напряму міжнародної політики в Центрі політичних студій Доктрина Денисом Москаликом.
Андрій Давидов: Денисе, давай, як і минулого тижня, почнемо з історії. Чим було обгрунтоване введення воєнного стану і як він вплинув на Польщу?
Денис Моксалик: Воєнний стан був відповіддю на масові протести та заворушення, що сколихнули Польщу на початку 1980-х років. Очолювали протести профспілки. Насамперед робітнича профспілка Солідарність, яка увійшла в історію як один із кластерів протестного антикомуністичного руху у Польській Народній Республіці. На той момент Войцех Ярузельський встановив фактично диктат військових з метою протидії протестному руху. Польща, як і країни соціалістичного блоку, переживали економічний спад. У Польщі він був найбільш помітний через зав'язаність економіки на важку, вугільнодобувну промисловість, на різноманітні сировині галузі, які давали більшу частину доходів. Окрім того, настав період повернення кредитів, які Польща набрала. І це викликало потужну економічну депресію. Це все наклалося на антикомуністичний рух, який існував із 1940-х років. Тоді вдалося підійняти всю Польщу на антикомуністичне повстання. Це повстання придушили за допомогою армії, поліції та спецпідрозділів. Ярузельський пізніше виправдовувався, що Польща була під загрозою радянської інтервенції.
Андрій Давидов: Було б щось схоже на події в Угорщині в 1956 році та Чехословаччині в 1968-му?
Денис Моксалик: Так, він покладався саме на ці приклади.
Андрій Давидов: Можемо стверджувати, що польський протестний рух доволі потужний?
Денис Моксалик: Безумовно. Поляки пишаються своєю схильністю до повстань, протестів. Для них це величезна історична традиція, а не просто випадковість, прив'язана до актуальної повістки. Право на повстання — це частина польського національно-історичного міфу і один із принципів, навколо якого будується польське громадянське суспільство.
Андрій Давидов: Чим продиктовані теперішні протести?
Денис Моксалик: Нинішні протести почалися 22 жовтня з рішення Конституційного суду Польщі на заборону абортів, якщо виявлені певні дефекти плоду. До цього рішення політика щодо абортів була обмежена. Вони були дозволені в часи ПНР. У 1990-х точилась палка дискусія щодо цього. І поступово, від початку двохтисячних, аборти обмежували. Певні протести та дискусії щодо обмеження абортів з дефектом плоду були ще 2016 року.
Андрій Давидов: А чим продиктовані протести та дискусія на цю тему?
Денис Моксалик: З точки зору поляків - це антиконституційний Закон щодо абортів. Це також продиктовано потужною демографічною кризою в Польщі. Політики з боку партії Право і Справедливість говорять про те, що молодь виїжджає, Польща старіє і вимирає. Відповідно слід підвищувати народжуваність. Покращення демографічної ситуації — це те, з чим ПІС йшла 2015 року у владу. Вона намагалася привернути значну частину електорату, що і вдалося зробити.
Андрій Давидов: Чи вдалі протести?
Денис Моксалик: Можна констатувати, що вони переважно невдалі. Річ у тому, що політичним супротивником ПІС є Громадянська платформа. Проте для протестів використовуються політичні проксі: феміністичні організації, Комітет оборони демократії. Що принесло успіх ПІС — величезне розчарування для Громадянської платформи.
Андрій Давидов: Чи можна стверджувати, що участь у протестах беруть ліві рухи?
Денис Моксалик: Так. Ліві організації досить активно вклалися у мобілізацію людей як у самій Польщі, так і закордоном. Намагалися створити певний міжнародний тиск на польську владу. Це їм частково вдалося.
Андрій Давидов: Що це за тиск? Як він впливає на суспільство та політичне життя Польщі?
Денис Моксалик: Це, перш за все, погрози санкціями. Це заяви з осудом у Європарламенті Польщі. Це саботування в Європарламенті певних ініціатив Польщі. Це інформаційна кампанія, спрямована проти польської влади.
Андрій Давидов: Які будуть результати цих протестів?
Денис Моксалик: По-перше, відзначається певний спад кількості учасників протестів. Минулої неділі вийшло кілька тисяч демонстрантів, а пік аткивності припав на 28 жовтня. Тоді, за заявами польської поліції, на вулиці вийшло 430 тисяч людей. Відтоді відбувається спад протестних настроїв.