Провокації з боку бойовиків на КПВВ — постійні, хоч про них не пишуть ЗМІ, — О. Слободян

Провокації з боку бойовиків на КПВВ — постійні, хоч про них не пишуть ЗМІ, — О. Слободян

Гість програми «Поліграф»— речник Державної прикордонної служби України Олег Слободян

Скільки контрольних пропускних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ) станом на сьогодні на лінії розмежування?

Загалом у зоні проведення антитерористичної операції діє 5 КПВВ, з яких 4 і автомобільні, і пішохідні та один пункт у Станиці Луганській тільки для пішоходів. Саме там бойовики зруйнували міст, який проходив через річку і люди у дуже складних умовах змушені перетинати лінію розмежування. На сьогодні ситуацію на Луганщині поки що не вдається покращити, адже всі пропозиції української сторони стосовно відкриття КПВВ «Золоте» ігноруються. Переговори з цього приводу ведуться понад рік, у березні 2016 року пункт мав би відкритися. На сьогодні ситуація не зрушилася з місця, бойовики бояться відкривати цей напрям руху. За нашою інформаціяєю, це пов’язане з тим, що поблизу КПВВ «Золоте» дислокується велика кількість військової техніки, і вони, щоб не демонструвати своїх позицій, відмовляються вести переговори в рамках мінського формату.

Я би хотіла, щоб ви нашим слухачам пояснили різницю між лінією розмежування та кордоном. Ми маємо розуміти, що лінія розмежування — це умовна позначка на карті, яка є тимчасовим явищем. Так?

Це не те, щоб умовна позначка, але й не кордон. Потрібно розуміти і чітко розділяти, що лінія державного кордону — це юридично і соціально, зовсім інший статус та інші правила перетину цієї умовної лінії. Лінія розмежування — це фактично лінія бойових зіткнень, яка утворилася унаслідок російської агресії та окупації частини Донецької та Луганської областей. Це окуповані частини, хоча юридичний статус їх ще до кінця не визначений. Лінія розмежування розділяє Збройні сили України (ЗСУ) та правоохоронні органи України від російсько-терористичних військ, які тимчасово розташовані на території нашої держави. Там діють інші правила ті, які можна порівняти із зоною бойових дій, і в жодному разі не можна порівнювати лінію розмежування з лінією державного кордону. Будь-яке таке порівняння або навіть спроба з юридичної точки зору є невірною. КПВВ, які там діють — це не пункти пропуску, а тимчасові об’єкти, які утворилися у місцях до цього не пристосованих з метою забезпечення необхідних умов для тих громадян, які опинилися під окупацією. Щоб ці люди змогли вирішити свої соціальні потреби, з’їздити до родичів та інше. Тобто забезпечити мінімальни джерела комунікації, які вкрай необхідні.

Яка вона, робота прикордонника на лінії розмежування?

У порівнянні з 2014 роком, зараз компетенція і завдання, які виконує Державна прикордонна служба у зоні АТО дещо змінилися. Тоді ми спільно з іншими службами, ЗСУ виконували операції по стримуванню ворога. Пізніше, коли ситуація вже більш стабілізувалася, прикордонники залишилися виключно на лінії тих коридорів. Нас немає за межами КПВВ, за виключенням «нульових» блокпостів, які розташовані в кінці цих дорожніх коридорів. Далі наступає компетенція ЗСУ, Національної поліції, Національної гвардії та інших правоохоронних органів. На КПВВ ми виконуємо безпекові завдання: контроль за громадянами, які перетинають лінію розмежування. Тут ми діємо спільно з Службою безпеки України (СБУ) та іншими органами.

Тобто робота КПВВ — це спільна робота багатьох служб задля безпечного перетину лінії розмежування?

Вирішиння таких складних задач — це завжди робота спільна. Тому на КПВВ діють і прикордонники, і представники фіскальної служби, СБУ, місцева влада, громадські організації, міжнародні гуманітарні організації, які надають суттєву допомогу. Головне завдання прикордонників — достукатися до тих громадян, які залишилися під окупацією, дати їм зрозуміти, що навіть під окупацією вони не залишилися сам на сам зі своїми проблемами, Україна про них пам’ятає і робить все, щоб вони повернулися до єдиного державного початку.

Відомо, що провокації час від часу відбуваються на КПВВ по всій лінії розмежування, відомі випадки обстрілів. Як забезпечуєте безпеку громадян?

Ми діємо у чіткій взаємодії із ЗСУ, які завжди поряд і готові підставити плече. На всіх КПВВ облаштовані місця для людей, де учасники дорожнього руху можуть сховатися у випадку небезпеки. Це укриття, які облаштовані по бічним сторонам на безпечних місцях і з надійним захистом охорони. Звісно, що всіх сховати там неможливо, але здійснити охорону для найбільш уразливих категорій населення — можливо.

Провокації є постійно. Наприклад, кілька тижнів тому перед чергових переговорів у Мінську бойовики провокували ситуацію. Перед самим закриттям КПВВ запускали по 20-30 автівок, які доїжджали до нашого пункту вже після зачинення. Люди опинялися на самій лінії розмежування в небезпечній зоні. Наступала ніч і ніхто не міг гарантували, що вночі не буде обстрілу. Наступного ранку представники комісії у Тьохсторонній контактній групі (ТКГ) звинувачували Україну в тому, що ми не пропустили значну кількість людей і ніби-то цим ледь не спровокували гуманітарну катастрофу. Хоча ця ситуація була штучно створена саме представниками російсько-терористичних військ.

Є і обстріли на КПВВ. Кілька тижнів тому на «Мар’їнці» працював снайпер і поцілив у нашого прикордонника.

Яка мета таких провокацій?

Залякати, внести паніку, створити прецедент, показати, що ви не захищені, вас ніхто не захищає.

Як міжнародні події впливають на роботу КПВВ. Наприклад, нещодавно в окупованому Луганську було неспокійно, чи збільшилися черги на КПВВ?

Мінський процес і активізація переговорів в рамках мінського формату завжди несе загрози активізації російсько-терористичних військ на Сході нашої країни. Неодноразово перед ключовими переговорами, перед вирішенням ключових питань, ми спостерігаємо збільшення обстрілів, провокацій. І це вже стало сумною традицією.

Окуповані райони не стабільні. Це нормальний процес, адже бойовики і не мали намірів налаштовувати там життя. Фактично це маріонеткові формування і ні в кого не винимає сумнівів стосовно цього. Упродовж минулого тижня ця так звана боротьби між бойовиками на Луганщині також відобразилась на роботі контрольних пунктів в’їзду-виїзду. Якщо 20-21 листопада було близько 32 тисяч осіб, які перетнули лінію розмежування, то у наступні кризові дні кількість громадян сягнула понад 40 тисяч. Але сьогодні ситуація вже більш-менш стабілізувалася і ми попернулися до попередніх показників кількості осіб, що перетнули лінію розмежування.

Люди почали боятися і тікати. Якщо минулого року у цей період лінію розмежування перетинало близько 23 тисяч осіб на добу, то станом на 28 листопада — це понад 33 тисячі.

А що можуть означати ці тенденції?

Якщо ми говоримо, що у напрямку Криму кількість людей зменшується — це тому, що вони не бачать перспективи і необхідності їхати до окупованого Криму. На Сході кількість людей збільшується, бо вони не бачать перспективи жити під окупацією і все більше намагаються реалізувати себе на підконтрольній Україні території.

А чи відстежують прикордонники причини перетину лінії розмежування? Найчастіше це пов’язано з чим?

Це гуманітарна мета, відвідування родичів та працевлаштування, соціальні та побутові питання. Ні для кого не є таємницею, що і якість продуктів і ціни у тимчасово окупованих районах значно вищі, ніж ті, які реалізовуютьна на підконтрольних Україні територіях. Тому люди їдуть сюди для того, щоб купити хліб, крупи, елементарні продукти харчування.

Відомо, що на території КПВВ громадяни можуть отримати певні послуги. Там працюють державні служби, міжнародні гуманітарні організації. Про які саме послуги йдеться?

Україна зі свого боку намагається забезпечити нормальні умови роботи КПВВ для людей, які проживають на окупованій території. Тому до їхніх послуг і міжнародні правові гуманітарні організації, послуги юридичних компаній, міграційна служба, лікарі.

А чи є у Державної прикордонної служби категорія «заборонені товари»? Які це товари і що найчастіше забороненого перевозять громадяни України?

Перелік товарів визначений постановою Кабміну. Наша компетенція розпочинається там, де громадяни перевозять приховано товари. Це і значні суми коштів, намагаються перевезти або зброю, або боєприпаси. Приховано везуть і товари широкого вжитку, автозапчастини, медикаменти, значні суми коштів. За минулий рік тільки доларів через лінію розмежування приховано хотіли перевезти понад мільйой, 26 мільйонів російських рублів, кілька тисяч євро та кілька сотень тисяч гривень.

Це з якого боку?

Переважно — це з тимчасово окупованих територій, але в один і в інший бік. Тобто призначення цих коштів визначає потім СБУ. Головне для нас — щоб ці кошти не направлялися на фінансування бойовиків.

Знаю, що ви вже не перший рік на службі у прикордонній службі. Як відомство адаптувалося до нових умов роботи, коли утворилася лінія розмежування?

Цей процес не закінчився. Впродовж тривалого часу ми реформувалися, як правоохоронний орган з усіма наслідками цього процесу. Це і відсутність важкого озброєння, броньованої техніки. Звісно, коли розпочалася російська агресія, ця система не спрацювала, бо не була розрахована на такі дії. Нам довелося змінюватися на марші. Ми не відмовилися від розвитку, як правоохоронний орган, адже у нас є кордон з ЄС, у нас є європейські перспективи України, у нас є прагнення до кращих світових практик. З іншого боку ми нарощуємо військовий компонент спільно із ЗСУ та протидіємо військовій агресії на Сході України.

Пропоную вам пройти опитування, щоб наші слухачі краще пізнали Олега Слободяна. Отже яку останню книгу ви прочитали? Чи вдається взагалі читати в умовах напруженого робочого графіку?

Читати намагаюся постійно, бо це те, що не дає думкам застоюватись та дає приток свіжої інформації. Остання книга — це «Століття Якова» Володимира Лиса.

Улюблений фільм?

Останнє, що справило враження, то це серіал «Кортковий будинок».

Ваша найбільша радість?

Сім’я. Успіхи дітей, дружини.

Найбільше розчарування?

Дії Росії у 2013 році.