Різдвяні традиції

Різдвяні традиції

Кілька порад як прикрасити різдвяний стіл та чим порадувати колядників!

 

У часи Київської Русі сільські хати до Різдва покривали свіжим сіном, соломою застилали і стіл. Зверху стелили скатертину та ставили страви. Це нагадує те, що Ісус народився не в хоромах, а у хліву, його поклали у ясла на солому.

У Святвечір прийнято ввечері ходити з Віфлеємською зіркою із позолоченого паперу, прикрашеною ліхтариком. З нею ходили по селу та співали різдвяні пісні.

З початком Різдва вже можна було вживати скоромне. Власне до цього свята в кожному господарстві кололи свиней, щоб наготувати різноманітні м'ясні страви. За правило було приходити один до одного в гості, щоправда, до обіду намагалися не відвідувати сусідів, особливо це стосувалося жіночої статі. Якщо жінка, чи дівчина першою заходила в хату, то неодмінно «приносила» лихо. Відтак по полудню старші люди збиралися в гурти, а молодь починала колядувати .

У різних регіонах України колядують не в однаковий час.

На Покутті діти йдуть колядувати вже на Святий вечір - 6 січня. На Слобожанщині та Гуцульщині у перший день Різдва - 7 січня, після того, як у церкві закінчиться Богослужіння.

На Західному Поділлі — зранку на другий день свят.

Парубки на святкування Різдва збирались ватагою і вирушали колядувати. Під час колядування колядники хвалили господаря, господиню, їх дітей і бажали, щоб хата була багатою.

У деяких місцевостях України, крім хлопчачих, були й дівочі ватаги. Вважалося, що чим більше колядників відвідає оселю, тим щедрішим буде для родини рік. Колядників намагалися відповідно ощедрити. Отримані продукти і гроші молодь віддавала на «Великі вечорниці», які справляли 8 січня. Це були суто молодіжні розваги.