Зараз в ефірі:

Речник InformNapalm: Наша інформація так викручує росіян, ніби вампіра посвятити святою водою

20.02.2019
Речник InformNapalm: Наша інформація так викручує росіян, ніби вампіра посвятити святою водою

В Чеченській війні були «ельцинские солдаты», так звані «ніхто». В Грузії були «миротворцы», в Криму «вежливые люди», на Донбасі «ихтамнеты». Який зв’язок між цими людьми? Якими методами краще протидіяти російській пропаганді? Та де знайти всі викриття російській пропаганді в програмі «Поліграф» розповів речник міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm Михайло Макарук.

 

Яна Холодна: Михайло, хто ваша команда? Хто ці люди, які вирішили, що потрібно займатися інформуванням громадськості про те, що відбувається в Криму і на Донбасі?

Михайло Макарук: З першими днями агресії Росії в Криму перші учасники команди почали викладати відео, що там ніякі не ополченці, не місцеві жителі, а кадрові російські військовослужбовці, які виходили з казарм, бараків і починали окуповувати. Тоді ми зустрілися з першою реальністю окупації РФ. Їхнім військовим спецслужбам байдуже, коли ти показуєш посвідчення журналіста, вони кладуть тебе мордою до підлоги й приставляють автомат. З їхніми репортажами потрібно діяти так, як вони діяли з нашими. І це були перші дні, коли ми доводили, що там йде повноцінна окупація. Згодом, коли Крим остаточно окупували, команда звідти виїхала і ми почали гуртуватися для того, щоб досліджувати. У 2014 році головним було – довести, що там не громадянська війна, а  реальна агресія.

Яна Холодна: Ти говориш «ми» ми, це хто? Аналітики, експерти, фахівці?

Михайло Макарук: Це звичайні люди, які живуть своїм життя. Дехто є учасниками АТО. Це ІТ-шники, інженери, історики, звичайні люди, які мають звичайну роботу, які були знайомі між собою і згуртувалися, оскільки потрібно було діяти. Це люди з різних країн світу. Наприклад, Антон Павлушко, який знаходиться в Німеччині, Іраклі Кабахідзе – в Грузії, він був учасником війни у 2008 році. Є Рома Бурко, я, пані Валя Андрієнко, яка веде україномовну редакцію, пані Ірина, яка веде німецьку редакцію. Є люди з Росії, які з нами співпрацюють, хлопці з Болгарії, Південно-Африканської Республіки, Чехії, Канади, США. Це все поєднання людей, яких гуртує одна мета – наша перемога. І, якщо говорити сучасною мовою, то 70% - це проведення інформаційних операцій. Кращого способу проти російської пропаганди, яка  викидає понад 3,5 млрд щороку на свою пропаганду, крім правди і фактів, нічого протиставити не можна. Їх дуже бісить наш проект, що не може не тішити. Але ми будемо бісити і далі і напалмом випалювати їхню пропаганду.

Яна Холодна: В чому проявляється те, що ваша робота бісить росіян?

Михайло Макарук: Регулярні погрози. Вони активно моніторять наш сайт кожні 4-5 годин, починаючи від фейсів, грушниками їхніми, закінчуючи політиками. Коли ми почали викладати листи їхніх політиків. Доволі активно і болюче вони сприймають інформацію, яку наші парламентарі представляють на ОБСЄ, ПАРЄ, асамблеї НАТО (звіти, графіки). Їх це так викручує, як святою водою вампірчика покропити.

Яна Холодна: Окрім того, що ворог вам погрожує, чи отримуєте ви ще якийсь фідбек?

Михайло Макарук: Найкращий фідбек був, коли 5 федеральний канал дуже зашкварило коли ми показали про пілотів ВКС РФ. Вони почали роботи пропагандистські ролики. Показали сторінку People’s Project, коли ми збирали через них на ноутбуки для своєї команди, вказали на прапори перемикання мови на сайті й на «отменный английский язык». Цей фідбек нам запам’ятався тим, що він був настільки криворуко зробленим, але з таким пафосом. Ми вже були «агентами Моссаду», ЦРУ, Мі6, БМД, СБУ, ССО. Нашого Рому Бурка називали й «товарищем полковником», і «товарищем генералом», і «сером». І взагалі, ми знаходимося на таємній базі в Естонії.

Яна Холодна: Памятаєте першу інформацію, яку ви виклали у 2014 році?

Михайло Макарук: Це були відеоролики як російські вояки захоплювали одну з військових частин Севастополя. Ці новини досі є на нашому youtube-каналі. Згодом це було передавання оперативної інформації, що і як відбувається в частинах. Тобто, люди, які проживали в Севастополі, передавали, ми гуртували й давали це у відкритий ефір.

Яна Холодна: За 5 років зявилося багато джерел, які викривають російську пропаганду. Наскільки складно бути першими в цій справі і в чому запорука успіху?

Михайло Макарук: Ми не женемося за лідерством. Справжня задача команди – якісно робити свою роботу. Бувають випадки, що є матеріал, але він сирий. Та ми самі собі ставимо стандарти. Ніколи не дається матеріал, якщо немає підтвердження досконалості. Три-чотири витоки. Наприклад, геолокації, фото-відео фіксації. Поки цього не буде, ми не викладемо інформації. Кредом InformNapalm стало те, що ми ніколи не викладемо фейків. Нас дехто називає hate speech, оскільки ми у жодному разі не пропагуємо мову примирення, ми даємо чіткий фактаж і лупимо наших ворогів. До того ж, це не лише про наших ворогів в Криму і на Донбасі. Є така – сьома, так би мовити «миротворча база», в окупованій Абхазії, в місті Гудаута. Там багато досліджень. Ми вкололи росіян дуже сильно, коли опублікували списки 116 пілотів ВКС РФ, які бомбили Сирію, переклали на арабську мову, і там джерела нас репостили.

Яна Холодна: Наша зброя те, що ми боремося правдою і фактажем.

Михайло Макарук: Абсолютно вірно. В російській пропаганді, починаючи з усіх її воєн, наприклад, Чеченська війна – там були «ельцинские солдаты», так звані «ніхто». В Грузії були «миротворцы», в Криму - «вежливые люди», на Донбасі - «ихтамнеты». Немає імені, прізвища, звання і хто воно таке. А ми даємо чіткий фактаж, що це є злочини проти людяності, які не мають термінів часу і рано чи пізно будуть покарані. І це б’є по них дуже сильно. В Грузії, в Молдові, в Криму, на Донбасі все було зроблено однаково. У нас є таке дослідження «медальний залік». Якщо на нього уважно подивитися, можна побачити, що якісь раптові інсульти, автокатастрофи й інші справи, пов’язані з вищим керівництвом Росії, а саме з армією, з’являються через два роки після закінчення якихось силових акцій чи воєн. В російській армії є вислів: «служи, дурачок, получишь значок» - оце пряме його висвітлення.

Яна Холодна: Скільки ви нарахували тих людей і медалей, які були видані за Грузію, Сирію, Україну?

Михайло Макарук: Ми зробили ще окремий «залік» по ЧВК «Вагнеру». У них з цієї групи є три герої Росії. Ще були медалі «За приссоединение Крыма», яку підписував один з командирів 810 бригади, яка дислокується в Севастополі зараз.

Яна Холодна: Про що рубрика на вашому сайті, яка називається «Похоронний марш російських генералів»?

Михайло Макарук: Якщо подивитися інфографіку, яку ми виклали, то кількість дивних смертей російських генералів від серцевих нападів, трапляється в них через рік або два після завершення кампанії. Ми почали завершувати ці спалахи.

Яна Холодна: Ви говорите, що всю зібрану інформацію перекладаєте 20 мовами світу. Що далі відбувається з цією інформацією?

Михайло Макарук: Якщо бути чесним, то мов у нас є близько 10. Дуже хочеться виділити Болгарію, Німеччину, Чехію, англомовну редакцію. Цим займаються наші люди, які живуть в тому середовищі і спілкуються з тими людьми. Згодом це розповсюджується. Наприклад, Український Кіберальянс передав дампи, ми зробили своє бачення, виклали в себе на сайті – качайте, аналізуйте, дивіться. Але є зворотна сторона медалі – ніхто не згадає першоджерело. В Бельгії, Брюсселі, Швеції, Канаді, США посольства дуже активно працюють з інформацією. Книга «Donbas in flames», яку ми видали за сприянням центра Прометей, була видана 5 мовами й розійшлася у понад 56 країн світу. Скоро буде аналогічна книга і по Криму.

Яна Холодна: Якою мовою ваші матеріали мають попит?

Михайло Макарук: Англійська, російська й українська. Ще німецька, чеська та болгарська зараз потужно заходять. Були спроби на японську, китайську та арабську перекладати, але наразі немає перекладачів.

Яна Холодна: Яка ваша цільова аудиторія?

Михайло Макарук: Всі, кому не байдужа ця війна. Експерти, які роблять дослідження. Але загалом – для всіх. Ворога потрібно знати в обличчя. Ми й показуємо його обличчя.

Яна Холодна: Яка ваша найбільша перемога? Та про що ви мрієте?

Михайло Макарук: Є у нас спільна мрія, щоб в українському місті Севастополь на зруйнованому пам’ятнику Нахімову  ми випили філіжанку львівської кави. Спокійно, без страху. А наша перемога – це наша команда. Команда – це люди, які п’ятий рік працюють без коштів на власному ентузіазмі. Це перемога – втримати цю команду. А ще в цій команді за ці роки з’явилося чотири малечі – два хлопчики й дві дівчинки народилися в учасників нашої команди. Наразі на сайті InformNapalm опубліковано понад 1800 розслідувань. Це 50 Гб інформації, але це 8% від усього, що перероблено. А ще одна перемога, що ми ніде не зашкварилися.В нашій країні репутація втрачається в одну секунду, а набувається роками. Ми маємо бездоганну інформацію.

 

Інформацію про життя окупованого Криму та частини Донбасу. А також про нову базу російської армії на нашій території, читайте в другій частині інтерв’ю на нашому сайті.

Прослухати ефір повністю можна тут:

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток