Резонанс: Дискредитація України. Перемовини Президента США та Путіна

У програмі Резонанс говоримо про інформаційні операції з дискредитацією України та про результати перемовин Байдена та Путіна в контексті інтересів України. У нас в гостях кандидат політичних наук, експерт центру українських студій стратегічних досліджень — Юрій Олійник.

 

 

 

 

Андрій Давидов: Як протидіяти операціям з дискредитацією України?

Юрій Олійник: Брав участь у конференції щодо стратегічних комунікацій в кінці вересня в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського. І я доповідав щодо Російських операцій, які робляться для дискредитації України на міжнародному просторі. Завдання РФ — показати, що в нас страшний авторитарний уряд, який не виконує міжнародні домовленості. Ця хвиля обвинувачень почалася ще з початку 2015-2016 років.

Андрій Давидов: Згадаймо скандал з нібито постачання українських Кольчуг до Іраку на початку двотисячних. На користь якої країни послужила ця інформація?

Юрій Олійник: Звичайно Росії, також сприяло те що в НАТО та США тоді з Україною холодні відносини. Це штовхало Леоніда Кучму в бік РФ, на Заході у нього був не гарний імідж не тільки через Україну, а й саме через Кольчуги. Це на фоні того, що в операції в Іраку брали участь українські війська. У 2017 році вже була ситуація з Південним Суданом, коли Amnesia International звинувачувала Україну у постачанні зброї до Південного Судану. Хоча там легітимний уряд. По-перше, визнаний цілим світом. По-друге, деякі країни, зокрема, Італія, Франція, Росія також постачали зброю, але звалилося все на Україну.

Андрій Давидов: Як ви вважаєте, з чим це пов’язано?

Юрій Олійник: 2014 року Укрінмаш підписав контракт з Арабськими Еміратами щодо постачання до Південного Судану зброї різного характеру. Українські чиновники підтвердили цей факт.Amnesia International — організація, яка регулярно проявляла увагу і вони інфільтровані російськими агентами. В серпні 2017 року виходить безпідставна стаття про те, що Україна постачає Північній Кореї ракетні озброєння.

Андрій Давидов: Тобто можна вважати що Західні журналісти не завжди послуговуються тими стандартами до яких усі звикли, а й співпрацюють з Росією?

Юрій Олійник: Звісно частина з них використовує. Але я думаю без певної інформації та фінансового впливу, людей, які надають цю інформацію, не обійшлося. Не можна одразу судити, але вплив очевидний і з цим треба щось робити. І це відбувається не лише в Україні, а й в інших державах.

Андрій Давидов: Як Захід США реагує в контексті перемовин, що ви скажете з цього приводу?

Юрій Олійник: Частково подію можна вважати дежавю. Росія рухала та накопичувала війська, після чого сталася зустріч Байдена з Путіним. Позитивна сторона: Захід більш концентровано, Німеччина та Франція були змушені чітко відреагувати та почали запевняти, що Росія неправильно робить, треба зупинятися. Тобто це проукраїнська мобілізація. Завдання Росії з 2015 року: відволікання уваги від Криму, забезпечення відступу НАТО, збереження нас у своєму впливі. Загалом, українці спокійно реагують на ситуацію, бо недостатньо сил 100 тис., щоб зробити напад. Для успішного наступу, дійти потрібно в таких умовах, щоб української армії не існувало. Вони навіть авіацією не зможуть знищити українську армію. Це робиться для залякування. Є інформація від Білого дому, що Україна має закупати зброю. Мільярд фунтів від Великої Британії обіцяють. У НАТО все це обговорюється, і навіть Путін визнає, що нічого не добився в переговорах.