Річна національна програма — це дорожня карта євроатлантичних реформ в Україні

Річна національна програма — це дорожня карта євроатлантичних реформ в Україні

У програмі Мілітарі навігатор представник Міністерства оборони України, відповідальний за формування Департаменту міжнародного оборонного співробітництва полковник Олександр Буняк розповів про особливості Річної національної програми під егідою Комісії Україна-НАТО на 2020 рік.

 

 

 

 

Ірина Зінчук: Наприкінці травня Президент України Володимир Зеленський підписав указ про Річну національну програму під егідою Комісії Україна — НАТО на 2020 рік. Що це за програма і для чого вона Україні?

Олександр Буняк: Культура формування річних національних програм (далі — РНП), практика схвалення указами президента була започаткована у 2008 році за результатами Бухарестського саміту, коли було ухвалене рішення щодо перспектив вступу України та Грузії в НАТО. Була запропонована формула, яка дозволяє покроково виконувати реформи, наближаючись до стандартів Альянсу. 

Ірина Зінчук: Які особливості саме цьогорічної програми?

Олександр Буняк: РНП 2020 року — розроблена за кращими методиками стратегічного планування, які нині є в світі, адже до її створення залучалися не лише українські фахівці сфери євроінтеграції, а також іноземні радники та консультанти. У документі з’явилися кілька додатків, які дають змогу чітко планувати заходи щодо здійснення реформ.

Ірина Зінчук: Цьогоріч розробка РНП здійснювалась за методикою Results-Based Management. Що це за підхід?

Олександр Буняк: Методика стратегічного планування Results-Based Management нині широко розповсюджена і дозволяє чітко сформулювати, якого результату ми хочемо досягти наприкінці виконання певного заходу і відповідальних за виконання. Ця методологія дозволяє перейти від стратегічних завдань до оперативних і тактичних, тож кожен розуміє яке завдання виконати, в який термін і який має бути результат. Цього року в НРП, окрім розділів, є стратегічні цілі щодо певних сфер діяльності. І це не лише Збройні Сили України, а й в цілому вся система державної влади, адже в НАТО вступають не збройні сили, а країни.

Ірина Зінчук: Тобто РНП — це дороговказ для країни, що робити протягом року для наближення до членства в НАТО?

Олександр Буняк: Це і дорожня карта, яка покроково орієнтує, що треба зробити. В РНП 20-го року розписано, які очікуються результати у 2025 році та визначені завдання для 2020 року. Саме в цьому перевага планування, бо здійснюється оцінювання виконання заходів, це дозволяє рухатись поступово і набувати організації нових якостей.

Ірина Зінчук: А хто контролює виконання завдань, закладених у РНП на цей рік?

Олександр Буняк: Безпосередньо опікується цим документом урядовий офіс віцепрем'єра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також залучаються до виконання завдань і звітування всі центральні органи виконавчої влади. 

Ірина Зінчук: Чи було таке, що не вдавалося здійснити всі кроки, прописані в РНП?

Олександр Буняк: Безперечно, не всі аспекти виконуються сповна. Але перевага цього планування в тому, що воно повторюється з року в рік. Цілі, які не вдалося досягти з тих чи інших причин переглядаються і прописуються в наступних циклах планування.

Ірина Зінчук: Річна національна програма — це секретний документ?

Олександр Буняк: Документ відкритий, доступний для перегляду на багатьох сайтах, зокрема на сайті Офісу Президента України. Він містить низку додатків, в яких розписані всі завдання. 

Ірина Зінчук: Які в РНП 2020 року найголовніші завдання саме для Міністерства оборони України?

Олександр Буняк: З 2016 року триває оборонна реформа, тому річні національні програми гармонізовані зі Стратегічним оборонним бюлетенем України, затвердженим президентом. Особливістю РНП цього року є те, що стратегічні завдання повністю відповідають завданням оборонної реформи. Реформа системи управління, розпочата у 2016 році, станом на зараз майже завершена. Були відокремлені посади головнокомандувача і начальника Генштабу, відбулось розмежування повноважень щодо генерування сил, підготовки й застосування. Також Генштаб перейшов на так звану J структуру, відбулось реформування органів військового управління, створено низку командувань. Тому в РНП цього року детально виписано, що має бути на завершальному етапі реформи системи управління. 

Ірина Зінчук: Тож за пів року діяльності по цій РНП вже є результати?

Олександр Буняк: Багато заходів відбувалось підготовчих і торік, адже процеси змін складні та комплексні. Але є й досягнення саме в цьому році. Нещодавно було ухвалено закон про приведення системи військових звань офіцерів до натівських стандартів, також змінено систему сержантських звань. 

Ірина Зінчук: Чи змінюється склад команди, яка працює над створенням РНП?

Олександр Буняк: Є, безперечно, кістяк людей, які працюють у цьому напрямі чимало років, але є й багато молоді зі знанням англійської  мови, з західною освітою, які долучаються до створення цього документу. 

Ірина Зінчук: Працюють лише українці чи долучаються також іноземні колеги до написання програми?

Олександр Буняк: РНП — це суто український документ, але ми консультуємось із нашими іноземними партнерами, які знають провідні методики планування, тому що удосконалюються бізнес-процеси, з’являються нові методології менеджменту, управління.

Ірина Зінчук: Чи проходять спеціальне навчання люди, що створюють РНП?

Олександр Буняк: Чимало людей є випускниками ВНЗ закордоном, дехто проходив дипломатичну службу на посадах в місії України при НАТО. Є відповідні курси і в Україні. Києво-Могилянська бізнес-школа пропонує курси щодо стратегічного планування в секторі безпеки та оборони. Тож працюють над Програмою люди з різним рівнем освіти.

Ірина Зінчук: Як РНП впливає на пересічного солдата?

Олександр Буняк: В цьому році РНП готувалася за людиноцентричним принципом. Також в ній йдеться про демократичний цивільний контроль за військовою організацією держави. Далі йдуть питання соціального характеру. Є декілька блоків, які стосуються саме питань покращення соціального захисту військовослужбовців, забезпечення їх житлом та професійного зростання. Мовна підготовка військовослужбовців регламентується стандартами. Військова форма одягу теж повинна відповідати нормам. Питання засобів зв’язку та ОВТ також регулюється. Всі стандарти є важливими, процес їхньої імплементації тривалий.