Розмінування Донбасу

Розмінування Донбасу

В ефірі Армія фм президент міжнародної неурядової організації «Міжнародна антитерористична єдність», експерт з безпеки громадської організації «Соціальна справедливість» Олександр Дічек та експерт з розмінуванн, директор ПАТ «Трансимпекс» Володимир Петраченков.

Сергій Камінський: Яка ситуація зараз на прифронтовому Донбасі? Чи є дані про ділянки, які потрібно розміновувати і яка кількість вибухонебезпечних предметів там?

Володимир Петраченков: За даними Організації Об’єднаних Націй, територія, яку потрібно розміновувати – це 7 тисяч квадратних кілометрів. На сьогоднішній день, якщо подивитися на дані від Міністерства оборони, у нас не розміновано жодного квадратного кілометра. Так сталося тому що, повне розмінування вимагає повного контролю якості і актів передачі землі його власнику. На сьогодні це питання не вирішене. У нас не прийнято закон про протимінну діяльність. Він підготовлений, проект закону є у комітету Верховної ради, але він не прийнятий.

Сергій Камінський: Які основні тези в цьому законі?

Володимир Петраченков: Логіка закону заключається в тому, що національний орган протимінної діяльності, функції якого передані державній комісії з екології і надзвичайних ситуацій. Функціонал цієї комісії і функціонал з протимінної діяльності вони десь пересікаються. Це найбільш доцільний спосіб, коли функції національного органу з протимінної діяльності виконуватиме ця комісія. В цьому випадку від держави не потрібно грошей, щоб утримувати цей національний орган і ця комісія під керівництвом прем’єр-міністра. Оперативний орган з протимінної діяльності – це ніби робоча конячка. Це буде незалежна організація – суб’єкт публічного права. Автори закону прописали функціонал, відбуватиметься громадський контроль за всією діяльністю.

Сергій Камінський: Хто зараз займається розмінуванням на Донбасі і хто може взагалі цим займатися?

Володимир Петраченков:  Розмінуваннями займається Міністерство оборони. В складі МО є інженерне управління і там є військові частини, де є сапери. Варто віддати їм належне, адже, в ЗМІ у нас мало пропагандують працю сапера. Як правило, це розмінування в інтересах виконання бойових здач. Розмінування – це один з видів інженерного забезпечення і основу цього процесу займає розмінування територій. Вони це роблять в інтересах військ і місцевого населення. ДСНС також виконує розмінування, вони виїжджають на виклик, якщо хтось з місцевих знаходить боєприпаси. Вони достатньо успішно цим займаються. Окрім того, у нас є українські компанії, які мають реєстраційний номер ООН. В Україні таких компаній дві: ПАТ «Трансимпекс», яке я очолюю і інженерний центр «Укроборонсервіс». Окрім того, на територію України зайшли неурядові організації зі світовим ім’ям: «Хало траст», Дідіджио і ІФТ. Вони готують персонал і приносять користь Україні, проводять нетехнічне і технічне обстеження тих районів, де існують замінування.

Сергій Камінський: Як можна оцінити оснащеність підрозділів українських саперів і українських компаній, які працюють на розмінування?

Володимир Петраченков:  Логіка в чому заключається – коли ти отримуєш ділянку для розмінування, ти маєш сам визначити і засоби захисту, і засоби пошуку. Тому говорити, що в когось достатньо чи недостатньо засобів пошуку і захисту, неправильно. 

Сергій Камінський: Які вибухонебезпечні предмети зустрічаються на Донбасі? Якщо порівнювати, наприклад, з Афганістаном, Іраком, чи є якась нова зброя?

Володимир Петраченков: Росія не є підписантом конвенції про заборону виробництва і застосування протипіхотних мін. Тому, ми можемо бачити весь спектр мін колишнього радянського виробництва і російського виробництва. Як правило – це протипіхотні міни натискаючої дії. ПМД-6 – вона проста і ефективна, ОЗМ-2 – вистрибуючи міна,  ПОМС-2, ПОМС-2М.Також, міни спрямованої  дії МОН-50, МОН-100. Протитанкові міни ТМ-62. Також, нові міни дистанційного замінування. Але про них я мало чув. Найцікавіше, і таке, що відрізняє від інших країн – це те, що в бойових діях застосовують озброєння з простроченим строком дії. Це найбільша проблема, яка збільшує ціну за квадратний метр. І до її рішення ще належне не підійшли.

Сергій Камінський: Скільки потрібно коштів, щоб розмінувати ті ділянки, які мають небезпеку для населення і військових?

Олександр Дічек: За даними ООН  1 рік війни дорівнює 10 рокам розмінування. А вартість 10 річної роботи оцінюється в 500-600 мільйонів доларів. Це фрагмент  великої державної задачі по відновленню суверенітету країни. Міжнародна антитерористична єдність  і Соціальна справедливість розробили два роки тому програму. В цій програмі є міжнародний, правовий, інформаційний і організаційний аспекти. В міжнародну частину увійшли документи, які ми підготували для  Ради Європи, де и виклали те, що сталося, які виникли проблеми і які існують рішення. Ми за збалансовану позицію, яка дозволить нашій країні вирішити таку задачу. Вона і іміджева – гуманітарне розмінування, і політична, і соціальна. Відновлення правового, економічного,соціального поля на всій території нашої країни.

Сергій Камінський: Яке співвідношення фінансування цього процесу від держави і міжнародних організацій?

Олександр Дічек: Безумовно, в нашій країні немає зайвих коштів, тому алгоритм дій має бути таким. По-перше, прийняття закону про протимінну діяльність, фрагментом якого буде розділ про гуманітарне розмінування. Необхідно розробити і прийняти програму про протимінну діяльність, визначити орган, який контролюватиме гуманітарне розмінування.  ДСНС займатиметься оперативним розмінуванням. А шукатимуть гроші профільні компанії.

Сергій Камінський: Що ви порадили б простим людям н Донбасі, які стикаються з вибухонебезпечними  предметами?

Володимир Петраченков: Задачу з інформації про мінну безпеку вирішують неурядові організації, які зайшли в Україну. Також, цю інформацію вирішують ДСНС та МО. Вони ставлять знаки, які попереджувальні знаки, на які потрібно зважати.