Розшифровуємо «мілітарний код»

Розшифровуємо «мілітарний код»

З 1 червня 2020 року в Міноборони розпочали інформаційний цикл «Мілітарний код», завдяки якому планують ознайомити суспільство з особливостями мілітарної культури. Про цю ініціативу, почесні прапори та нарукавні емблеми в ефірі програми «Мілітарі навігатор»  розповіли Ігор Непота – начальник відділу розробки і впровадження військової символіки Збройних сил України та його колега, інженер відділу, Олексій Марчук.

 

 

Ірина Зінчук: Що таке «мілітарний код»? Що вкладаєте в це поняття?

Ігор Непота: Мілітарні символи на однострої військовослужбовця можна сприймати як закодовану інформацію. Звідси й поняття «мілітарний код». Дивлячись на військовослужбовця, можна дізнатися не тільки його прізвище, а й зрозуміти, де він проходить службу та який вид або рід військ він представляє. Сьогодні чимало питань постає про види та елементи військового однострою. Тому щоб кожен військовослужбовець розумів, як повинен мати вигляд однострій, якими повинні бути емблеми, ми й запровадили цей інформаційний цикл. 

Ірина Зінчук: Яка ситуація нині з почесними прапорами бригад? Чого вдалося досягнути?

Олексій Марчук: Почесний прапор — це особлива відзнака всього військового колективу. На відміну від бойового, почесний прапор можна використовувати на громадських і суспільно важливих заходах. Слід пам’ятати, що почесний не замінить бойовий прапор. Це два окремі символи бригад.  Вимоги до дизайну і змістового наповнення почесного прапора дуже великі. Це тривала і копітка робота. Є експертна група, до складу якої входять науковці, історики, художники, які розробляють і коригують дизайн почесних прапорів. Наразі почесні прапори матимуть ті бригади, яким присвоєні почесні найменування. Ми працюємо над розробкою почесного прапора для 16-ї бригади армійської авіації. Чимало бригад вже отримали свої прапори.

Андрій Давидов: Нарукавні емблеми матимуть бригади з почесним найменуванням?

Ігор Непота: Ні, нарукавні емблеми матимуть всі військові частини від окремого батальйону і вище.

Ірина Зінчук: Який алгоритм розроблення емблем?

Ігор Непота: Командувачі окремих видів чи родів військ складають графік, подають його в Головне управління розвитку і супроводження матеріального забезпечення. І відповідно до графіку і заявок військових частин, яким необхідно опрацювати елементи військової символіки, зокрема нарукавні знаки, ми діємо. Ми вже майже завершили розроблення нарукавних знаків Десантно-штурмових військ, Сил спеціальних операцій. Значно опрацьовані нарукавні знаки Сухопутних військ. Нині працюємо з військовими частинами, яким присвоєні почесні найменування, зокрема з бригадами імені гетьмана Мазепи, Мономаха і Гандзюка. 

Ірина Зінчук: Основним елементом мілітарного коду є герб військового формування ЗС України, а чи всі частини мають право на такий герб?

Олексій Марчук: Нарукавний знак у вигляді щита певної форми на однострої військовослужбовця — це фактично і є малий герб цього військового формування. А от вже додавання певних елементів до цього герба залежатиме від того, чи є у військової частини почесне найменування, чи ні; належить це військове формування до закладів військової освіти чи ні. Наприклад, в архівах у Польщі було знайдене підтвердження особистого герба полковника Івана Богуна. До того Київський військовий ліцей імені Івана Богуна мав зовсім іншу емблему. Є таке поняття, як «сюзерен», тобто старший начальник. Згідно з цим підходом, повний герб буде в Міністерства оборони, в Головнокомандувача ЗСУ, в Начальника Генерального штабу, а от далі виникає питання, який юридичний статус матимуть новостворені командування. Щодо Сил спеціальних операцій юридичний статус визначений чинним законодавством України. В Десантно-штурмових військах статус і командувача, і підпорядкованих формувань визначений чинним законодавством. Поки що не вирішено статус новостворених командувань в юридичній площині.

Ірина Зінчук: Скільки часу потрібно, щоб розробити емблему чи почесний прапор?

Олексій Марчук: Акцент треба робити не на час, а на сам процес. Командувач відповідного військового формування ухвалює рішення про розроблення нарукавного знака. Така заявка потрапляє до нас. Ми вже починаємо шукати родзинку саме для цієї військової частини. 

Ігор Непота: Час в кожному випадку варіюється. Інколи можна розв'язувати питання за тиждень, інколи потрібно понад місяць, адже підібрати матеріали для створення нарукавного знаку складно. Наприклад, ми мали труднощі з нарукавним знаком бригади імені князя Володимира Мономаха. Наші північні сусіди завжди вважали, що його головним символом є шапка. У них є підводний човен імені Володимира Мономаха — і символом і нарукавним знаком екіпажу цього човна є зображення князя. Але саме історичного підтвердження, що саме ця шапка була Володимира Мономаха, ніде не знайдено. Але доведено, що елементом символіки, який використовувався за часів Володимира Мономаха був «змійовик», він мав певну схожість із зображенням Медузи Горгони. Серед тризубців, які є в ієрархії наших староруських князів, не збереглися матеріали щодо імені князя Мономаха. Тож пошуки елементів військової символіки інколи значно затягуються. 

Андрій Давидов: Чи правдива інформація, яка з’явилась кілька днів тому, про заміну на погонах офіцерського складу «Зорі», яку запровадили 1917 року?

Ігор Непота: Це фейкова інформація. Питання щодо зміни «Зорі» взагалі не стояло. Порушується питання щодо внесення змін, або видання 606 наказу в новій редакції. Чимало військовослужбовців ставили питання щодо чотирипроменевої зорі за часів гетьмана Павла Скоропадського. Дехто посилається на те, що в країнах армій НАТО використовують п’ятикутну зірку, але нині для нас це питання гостро не стоїть. Щодо внесення змін в 606 наказ, то серед елементів однострою з’явиться демісезонна куртка, яку можна буде носити як з польовою формою, так і з повсякденною. Вона буде однотонна, зеленого кольору. Також зміни будуть щодо нарукавних знаків. Нарукавні знаки, які засвідчують приналежність до виду чи роду збройних сил, будуть носити на правій руці, а на лівій – нарукавний знак, який засвідчує причетність армійця до військової частини. Бо зброю військовослужбовець тримає в правій руці, а щит, на якому вказана приналежність до військової частини, носить в лівій.

Андрій Давидов: Коли чекати на зміни в 606 наказі?

Ігор Непота: Наказ погоджений всіма структурними підрозділами Міноборони, також із командуваннями родів та видів військ. Сподіваюсь, незабаром він буде підписаний Міністром оборони та спрямований на затвердження в Міністерство юстиції. 

Ірина Зінчук: Чи триває робота над оновленням лінійки військових нагород?

Ігор Непота: Ми продовжуємо роботу щодо введення нової нагородної системи. Але зважаючи на сучасні тенденції, виникнення нових структурних підрозділів та командувань, постають певні питання щодо оформлення тих чи інших відзнак. Цим питанням опікується особисто Головнокомандувач Збройних Сил України. Думаю, через місяців два ми вже надамо новий проєкт відзнак Міністерства оборони та Головнокомандувача ЗСУ.

Ірина Зінчук: Розробляючи емблему, ви спираєтесь тільки на наш досвід, чи й досвід іноземних країн?

Ігор Непота: Вивчаємо й досвід інших країн, щоб уникнути копіювання. Тому ми враховуємо іноземний досвід, а також історичний досвід нашої держави, щоб робити нарукавні знаки згідно з вимогами.