Самі політичні вбивства не настільки цікаві, як факти, до яких вони призводять

Самі політичні вбивства не настільки цікаві, як факти, до яких вони призводять

Росія, яка вважає себе правонаступницею Радянського союзу, перейняла практику вбивства тих, хто їй перечить чи заважає. Але будь-яке політичне вбивство формує культ. Про це розповіли історики на Армія фм.

23 травня 1938 року в Ротердамі агентом НКВД було вбито лідера організації українських націоналістів Євгена Коновальця.

26 травня 1926 року – так само агентом, але на той момент ОГПУ було вбито лідера УНР Симона Петлюру.

Влітку 1940 року за прямим наказом Сталіна в Мексиці вбили Льва Троцького.

Цього року відзначаємо річницю з дня вбивства Льва Ребета, - лідера українських націоналістів на вигнанні. Наступного року буде 60 річниця з дня вбивства Степана Бандери.

Коновалець, Петлюра, Ребет, Банлера – це потужний удар по українському політичному руху.

Політичні вбивства в цілому, не настільки цікаві самі, як факти, до яких вони призводять.

Наприклад, наслідки вбивства Бандери – це доволі таки послаблення націоналістичного руху. Так само вбивство Петлюри. Призвело до того, що українська еміграція, яка була об’єднана навколо одного беззаперечного лідера, теж розкололася. Вбивство Коновальця призвело до того, що єдина організація українських націоналістів розкололася на дві частини. Але з іншого боку, навколо його постаті люди об’єднувалися. Для них це став удар, але з іншого боку, Коновалець став символом.

Будь-яке політичне вбивство формує культ.

Вбивства людей радянською владою і тепер Росією можна поділити на дві категорії: коли вбивали людей-символів, дійсних ворогів Москви, які об’єднували людей, керували процесами. І інша категорія, коли вбивали заради помсти, залякування.

Минулого тижня було оприлюднене доповідь про вбивство 298 людей, які летіли рейсом МН-17.
Перед розвалом СРСР у 1983 році радянські військово-повітряні сили збили південно-корейський боїнг над Охотським морем. Спочатку вони казали, що це не вони, маршал Радянського союзу, доповідав, до вони не могли збити цей літак, що це провокація. Схожа ситуація і з Малазійським Боїнгом.

Вбивством політично-незгодних, журналістів, опозиціонерів, Росія хоче показати, що подібним загрозам ніхто не здатен протистояти. За великим рахунком, запобігти таким подіям неможливо.

Росія, копіює СРСР у всьому. Тоді були дисиденти, зараз є заручники Кремля. І, до речі, для них обмін заручниками – це слабкість, компроміс, поступка перед світом.

 

В травні святкували 145 річницю від дня народження гетьмана Павла Скоропатського. Час його перебування при владі, це, якщо можна так сказати – найспокійніші 7 місяців української революції 1917-1921 років.

Він стабілізував грошову систему, почав формувати військо, але помилкою в цьому було комплектування військових частин російськими офіцерами, які не мали жодного уявлення про українську державу. А ще один з найвдаліших моментів було відкриття академії наук.Але це той момент, коли українське суспільство не бажало чекати на ті зміни, які в довготривалому варіанті могла б дати політика Скоропатського.

Після виїзду з України, Скоропатський був поодинокою персоною. З якою спілкувалися виключно прихильники українського гетьманату, а прихильники УНР намагалися уникати х ним контактів.