Зараз в ефірі:

Сергій Вербіцький: Якщо виникло бажання – потрібно відкривати бізнес, інакше «перегориш»

04.09.2018
Сергій Вербіцький: Якщо виникло бажання – потрібно відкривати бізнес, інакше «перегориш»

У програмі Після фронту говоримо з ветеранами, які започатковують власні справи і займаються суспільно корисними справами. В гостях Сергій Вербіцький – один з власників Veterano Coffe. Сергій служив в 24 королівській бригаді артилеристом. Зараз має три кав’ярні в Києві. Почав новий проект – їдальню, як підготовка до піцерії. В планах має відкриття Pizza Veterano. Також Сергій був ментором у Школі лідерства для учасників бойових дій. Про те, що важливо для відкриття власної справи, та як це зробити він розповів в ефірі Армія fm.

 

Дар’я Бура: Сергію, після того, як ти повернувся з війни, чи проходив адаптаційний період і як?

Сергій Вербіцький: Я не мав адаптаційного періоду, після демобілізації відпочив трохи, побув з рідними і розумів, що потрібно працювати. На стару роботу я не хотів повертатися, бо працювати на дядю добре,а  на себе ще краще. Тим більше, ідей навколо нас стільки, що не потрібно вигадувати щось нове. Треба брати і робити те, що люди вже давно придумали. Ринок праці дозволяє робити що хочеш.

Дар’я Бура: Серед моїх знайомих ветеранів є такі, які переконані, що всі ніші зайняті. Як їх переконати?

Сергій Вербіцький: Є такий сайт  Veterano Service. Коли я тільки відкрив кав’ярню, нас було до 30 підприємців-ветеранів, а зараз більше 200 чоловік тільки зареєстрованих. Є дуже багато людей, які займаються різноманітними справами – шиють шкарпетки, крутять велосипеди, займаються сонячними електростанціями, роблять меблі, дитячі іграшки... Якщо є бажання, хист до чогось, можна зв’язатися з будь-ким з нас і ми завжди один одному допомагаємо.

Дар’я Бура: Чула таку думку, що ветерани об’єднуються в свій «кокон» і не хочуть в нього пускати нікого з цивільних людей, і так само, не хочуть самі виходити з цього «кокону». Можеш спростувати це чи підтвердити?

Сергій Вербіцький: Ветерани не можуть працювати без співпраці з цивільними. Я, наприклад, купую стаканчики у цивільної організації, молоко купую також в когось з цивільних. Я вперше чую про таке, що ветерани не хочуть співпрацювати з цивільними. Якщо ми знаходимо взаємодію, то немає значення ветеран чи не ветеран. Але, наприклад, я за гроші можу навчити як варити каву цивільну людину, а ветерану допоможу безкоштовно.

Дар’я Бура: Скільки до тебе звернулося хлопців за допомогою в організації бізнесу?

Сергій Вербіцький: Дуже багато. В першу чергу звертаються до Леоніда (Остальцева). Він направляє хлопців до нас. Ми допомагаємо. Є й такі, які безпосередньо до нас звертаються. Не лише по кавовій справі. Якщо прийде людина, яка хоче будувати човни, я не скажу, що в цьому не розуміюся. Я почитаю про таку справу, допоможу зробити бізнес-проект, а далі будемо підтримувати.

Дар’я Бура: Зараз ми почали справ працювати на партнерській основі зі «Школою лідерства для учасників бойових дій», ти там навчався вже після того, коли відкрив кав’ярню. Для чого тобі ця Школа, для чого навчатися, якщо вже маєш відкритий бізнес? І взагалі, розкажи про цю Школу.

Сергій Вербіцький: Антоніна Бондаренко вміє зібрати навколо себе таких людей, які вміють допомагати конкретними справами. Це вона організувала цю Школу. Ми працювали по кілька годин і очі відкривалися на те, на що сам не звертав увагу – будування команди, будування правильного бізнес-плану, спілкування з клієнтами. Навчання в цій школі допомогло покращити ведення бізнесу і познайомило з дуже багатьма потрібними людьми. Від ветеранів нічого не потрібно, тільки прийти і виконувати завдання і вчитися. Є такі ветерани, які не доводили навчання до кінця. Я таких не розумію – війну відбув, а в Школі досидіти не може. Вони не бачать себе далі. Але, наприклад, в Білій Церкві є хлопець, який хотів відкрити магазин, але по ходу нашого навчання, він зрозумів, що може відкрити кав’ярню Veterano Coffee. Ми ще навіть не довчилися в Школі лідерства, а він вже відкрив. Якщо в людини є сильне бажання відкрити свою справу, треба відкривати, бо можна перегоріти. А так, навіть якщо не вийде, навіть якщо втратиш гроші, але ти розумітимеш, що таке приватний підприємець, що таке податки, що таке правильна постанова дій.

Дар’я Бура: Насправді, цей момент «втратиш гроші» багато кого відлякує.

Сергій Вербіцький: Якщо зациклюватися на грошах – нічого не вийде. Є початкова частина, яка не дає одразу ніякого прибутку, хоч би на нуль вийти. Друга частина – починаєш виходити в нуль. І третя частина – починаєш щось заробляти. Але ці частини можуть тривати по кілька місяців.

Дар’я Бура: В Школі лідерства для учасників бойових дій ти, окрім того, що вчився, був ще ментором. Розкажи про свої обов’язки? Що ти робив?

Сергій Вербіцький: Організатор Школи лідерства, Антоніна Бондаренко, попросила передати частину свого досвіду, взяти так би мовити, під своє крило, кількох учнів. Зранку вони писали задачі, а ввечері ми підбивали підсумки. І працювати потрібно було щодня. Дуже показово те, що хто пройшов повністю всі завдання, той і відкрив свій бізнес. Якщо слідувати цій програмі, обов’язково чогось доб’єшся. Це не означає, що точно відкриєш бізнес, але багаж знань буде достатній для відкриття. Менторство заключалося в тому, щоб допомагати і підказувати хлопцям куди рухатися.

Дар’я Бура: Ти говориш, що одного бажання відкрити свою справу замало. Що ще заважає це зробити?

Сергій Вербіцький: Є такі люди, як «совєтнікі», які кажуть , що в тебе нічого не вийде і ти нічого не зможеш. Таких людей треба прибирати зі свого кола. Найкраще сподіватися тільки на себе і на тих, хто тебе підтримає. Але відкривайте бізнес тільки в тій сфері, яка вам подобається. Не йдіть в будівництво, якщо вам подобається робити хот-доги.

Дар’я Бура: От, всі власники Veterano Coffee мають свої кавові точки там, де поблизу ще кілька чужих. Ви любите конкуренцію?

Сергій Вербіцький: Ми навмисно обирали такі місця. Коли є конкуренти, це дає виклики. Конкуренція тримає тебе в тонусі.

Дар’я Бура: Назви кілька обов’язкових пунктів для відкриття власної справи.

Сергій Вербіцький: Найперша річ, яку я вважаю основною,  - потрібно зрозуміти, що ти хочеш. Потрібно робити те, що приносить задоволення. Друге – знайти ветерана, який таким займається. Кожної професії у нас вистачає. І попросити про допомогу. Потрібно мати невеличкий стартовий капітал для початку бізнесу. Сума залежить від виду діяльності, але мати потрібно хоча б 1 тисячу доларів. Знайомий-гроші-бізнес-план, а далі все піде.

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток