Що являє собою захист цивільного населення у зоні військових конфліктів?

Що являє собою захист цивільного населення у зоні військових конфліктів?

Про нові стратегії в царині захисту цивільних у зоні військових конфліктів в ефірі передачі «Мілітарі навігатор» розповів старший радник із військових питань організації CIVIC Сергій Дьома.

 

 

 

 

 

Олена Кравченко: Сергію Валентиновичу, які завдання стоять перед організацією CIVIC?

Сергій Дьома: В Україні наша офіційна назва – Центр із питань захисту цивільних осіб в умовах конфлікту. Первісно організація створена у 2003 році під назвою «Кампанія за невинних жертв конфліктів», а згодом отримала теперішню назву.

Олена Кравченко: Як давно CIVIC працює в Україні?

Сергій Дьома: Історія почалась у 2016 році. Тоді було проведене дослідження зустрічі з цивільними, ветеранами та військовими щодо того, наскільки цивільні захищені в Україні. Було видано звіт «Ми боїмося тиші» щодо стану цивільного населення. Після того, в 2017 році наша організація вивчила наявні можливості щодо захисту цивільного населення, що вже є в Стратегії національної безпеки, Оборонній доктрині та інших документах. Ми дійшли висновку, що багато ще можна зробити. Відтоді, з 2018 року, ми працюємо системно в Україні.

Олена Кравченко: Що встигли зробити за ці чотири роки?

Сергій Дьома: Представництво в Україні було створене тільки торік. До того штаб-квартира була в Вашингтоні. Тому спочатку лише проводили дослідження, звіти. А в 2018 році підписали Меморандум про взаєморозуміння з Генеральним штабом ЗСУ. Працювали над досягненням конкретних завдань. Зокрема, це навчання окремих категорій військовослужбовців щодо захисту цивільного населення, також ініціатива «Група зі зменшення шкоди цивільному населенню». А найважливіший документ – це затвердження Україною стратегії захисту цивільного населення в умовах конфлікту.

Олена Кравченко: Ще навесні відбулось громадське обговорення цієї стратегії…

Сергій Дьома: Ми підготували стратегію досить давно, використовуючи досвід та підходи НАТО із захисту цивільного населення. Багато з елементів натівської політики увійшли в драфт стратегії, яка зараз розглядається на рівні офісу президента, після затвердження урядом. Також при підготовці використовували рекомендації Генсекретаря ООН. Щороку відбувається засідання Ради безпеки, де розглядається прогрес країн, де є такі стратегії, а це Великобританія, Швейцарія, Австралія. Думаю, Україна може бути серед таких країн, які пишаються досягненнями в царині захисту цивільного населення.

Олена Кравченко: Які кроки здійснює CIVIC для захисту цивільного населення?

Сергій Дьома: Це комплекс заходів, який містить не тільки дотримання міжнародного гуманітарного права під час конфліктів. Ми намагаємось переводити цей дискурс в площину, що може дати проактивний захист цивільного населення. Бо якщо під час проведення військових операцій цивільні гинуть, успіх цих операцій навіть щодо військових аспектів може бути під загрозою.

Олена Кравченко: Тобто ви влаштовуєте тренінги для військових щодо того, як краще захистити населення?

Сергій Дьома: Ми працюємо з різними категоріями військовослужбовців. Основний партнер – це Управління цивільно-військового співробітництва, «сіміки», оскільки саме вони відповідають у ЗСУ за інтеракцію з цивільними. Надаються знання, як ефективно проводити переговори. Це був цикл спочатку для військових, із кількох модулів, а потім і для цивільних. Бо щоб знайти рішення, треба прокласти шляхи для порозуміння.

Олена Кравченко: Яке спрямування тренінгів для армійців?

Сергій Дьома: Готується ціла навчальна програма. Фокус буде на кількох темах. По-перше, стратегічна цінність цивільного населення для успіху діяльності ЗСУ. По-друге, правові основи, які можуть використовуватись військовими під час проведення операцій. По-третє, цикл зменшення шкоди цивільному населенню. Окрім того, розглядаємо теми добровільної допомоги з боку військових цивільним. Також вивчаємо, які групи цивільних можуть бути непропорційно уражені. Наприклад, жінки, люди похилого віку, діти. Ми використовуємо дуже багато практичних сценаріїв «що робити, якщо…». Ще один напрям нашої діяльності – цивільно-військові діалоги. Це інструменти ведення перемовин для військових і цивільних та шляхи пошуку спільних рішень.

Олена Кравченко: Розкажіть детально про основні завдання Стратегії національної безпеки? Наприклад, чим саме вона допоможе людям із прифронтових територій?

Сергій Дьома: Стратегія допоможе об’єднати зусилля дуже багатьох державних структур (міністерств, відомств, агенцій), міжнародних, міжурядових та недержавних організацій в межах певного підходу. І окреслити, які напрями є найболючішими. Наприклад, досі державні структури не вели єдиного обліку постраждалих цивільних. Один із напрямів національної стратегії - зібрати ці дані. І тут важливий системний підхід, зрозуміти на наступні 10-15 років, як злагоджено працювати всім міністерствам.

Олена Кравченко: Я розумію під захистом цивільного населення практичні дії. Наприклад, коли стався обстріл, і організація забезпечує людей всім необхідним. Чи плануєте діяльність в такому напрямі?

Сергій Дьома: Залучення гуманітарної допомоги може відбуватися за допомогою ресурсів від безлічі організацій. Ми намагаємось так зробити, щоб всі потоки допомоги і захисту сходилися правильно в одному місці: де страждають цивільні.