Шляхи розбудови військового резерву і тероборони
Перемога у війні залежить не лише від вишколеного особового складу, достовірних даних про противника, безперебійного зв’язку та озброєння, а й від обсягу накопичених резервів: продовольства, транспорту, пального, боєприпасів та медикаментів, а передусім від підготовлених бійців, що поповнять бойові бригади та тилові підрозділи в разі загострення ситуації на фронті.
У Києві відбувся круглий стіл, присвячений розвитку оборонних спроможностей держави та розбудові військового резерву і тероборони як підмурівку цих спроможностей.
Юрій Кочевенко (Директор МЦ протидії російській пропаганді): В Україні немало патріотів, які прагнуть долучитися до захисту держави. Наше спільне завдання - зробити це максимально просто, щоб було легко для кожного, доступно. Люди мають бути проінформовані в першу чергу, що така можливість у них є.
Спікери – здебільшого учасники бойових дій, чинні військовослужбовці або резервісти - обговорили, як реформується система комплектування сил оборони та окреслили завдання на майбутнє.
Михайло Щербіна (заступник директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА): На початок війни в нас було близько 2000 резервістів, які підписали контракт і проходили збори . Але після оголошення мобілізації більшість були призвані до бойових військових частин, брали участь в АТО, і таким чином цей ресурс резервістів ми вичерпали. Але в 2016 році, коли почалися звільнення перших хвиль мобілізації, ми перейшли до створення оперативного резерву першої черги, коли всі, хто звільняється з лав ЗСУ - і мобілізовані, і кадрові військові - зараховувалися до ОР. І в першу чергу до своїх бойових військових частин. Зараз, якщо не помиляюся, в нас 200 000 резервістів.
В сучасних геополітичних умовах необхідно і далі нарощувати чисельність контрактників-резервістів. Це дасть змогу значно підвищити військовий потенціал країни і підготуватися до майбутніх викликів.
Юрій Кочевенко (Директор МЦ протидії російській пропаганді): Як не крутіть, ця війна надовго, і ми маємо бути готові захистити власну державу, власну незалежність, власну свободу, власне майбутнє. Служба в резерві – це один із реальних дієвих механізмів не віртуально думати, що ось коли вони попруть, то я тоді побіжу, а бути готовим, бути спокійним, що ти знаєш, що робити, коли робити. І ти будеш на своєму місці.
Розбудова військового резерву становить інтерес і для держави, і для окремого громадянина України: закон дає резервістам змогу поєднувати цивільне життя та військову службу, здобувати військово-облікові спеціальності та військові звання, а під час виконання обов’язків користуватися послугами медичних закладів Міноборони.
Мирослав Гай (заступник голови ради резервістів ЗС України): Якщо ви є УБД або солдатом-строковиком, то знайте, що ви і так в оперативному резерві. Але якщо ви хочете захисту своїх прав як резервіста, соціальних прав, якщо ви хочете бути закріпленим за конкретним підрозділом, воювати з друзями, командирами, якщо це буде потрібно, підписуйте контракт резервіста – він захистить ваші права і надасть більше привілеїв, ніж та невідомість, у якій ви перебуваєте.
У той же час державі це дозволяє заощадити значні кошти, котрі можна спрямувати на закупівлю обладнання та озброєння.
Олександр Архипов (представник ГУ персоналу ГШ ЗС України): Взагалі-то це загальносвітова практика, коли утримання військ у повних штатах, навіть для досить заможних країн, - це занадто коштовна справа. Практичніше здійснювати підготовку військовонавчених ресурсів у запасі, ніж постійно витрачатися на утримання військових частин.
Не менш важливе місце в захисті держави посідає територіальна оборона, де мають змогу підписати контракт, здобути навички та проходити службу громадяни без військового досвіду. На заході зазначили: якщо всі бойові військові частини мають одразу кілька комплектів резервістів, більшість бригад тероборони все ще відчувають істотний дефіцит особового складу.
Михайло Щербіна (заступник директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА): На жаль, у Києві ми маємо близько 300 резервістів, в той час як бригада – до 3-4 тисяч осіб. Тобто треба збільшити ще в десять разів кількість резервістів. Щоб укомплектовати цю кількість резервістів, нам потрібні люди з бойовим досвідом. Згідно з директивами Генштабу, близько 10% ОР-1 може прийти в ТрО як резервістами, так і інструкторами.
Якщо від початку війни Збройним Силам України вдалося вдесятеро збільшити кількість резервістів, то з часом, по завершенні контрактів та у зв’язку з ротацією вояків, неодмінно надолужать свою чисельність і бригади Тероборони.
Михайло Щербіна (заступник директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА): Ми розробили фінансову програму КМДА на 3 наступні роки, в яку закладено створення навчальних центрів і центру підготовки муніципальної безпеки, де також є штат інструкторів. Потрібна увага центральних ЗМІ до питань захисту Батьківщини, зокрема територіальної оборони. Поки не буде центральне телебачення про це говорити, дуже-дуже складно буде щось зробити.
Окремо згадали про необхідність створення в українських військкоматах більш дружньої атмосфери та обмінялись досвідом із союзниками. Зокрема, онлайн долучився до розмови «батько литовської армії» Аудрюс Буткавичус.
Аудрюс Буткавичус (Міністр оборони Литви (1990-1994)): Я понимаю, что для Украины, которая ведет очень сложный конфликт с РФ, сейчас эта тема является тоже исключительно важной. И я советовал бы только в свете подготовки всего государства говорить о резерве и резервистах. Говорить о подготовке резервистов, если мы не говорим о подготовке целого государства, то есть о подготовке всей мобилизационной системы государства ,о подготовке нужных резервов и ресурсов, - не имеет большого смысла.
Фото: 130 Батальйон територіальної оборони міста Києва
