Зараз в ефірі:

Штурм Капітолія: мережа російських ботів розгойдувала натовп

13.01.2021
Штурм Капітолія: мережа російських ботів розгойдувала натовп

В програмі Міжнародний огляд мова йшла про похід на Капітолій прихильників Трампа, його політичне майбутнє та інформаційні війни в контексті необмеженого впливу соцмереж на маси.

 

 

 

 

 

Андрій Давидов: Що саме відбулось 6 січня? Чи дійсно це був штурм Капітолія?

Денис Моксалик: 6 січня у Вашингтоні відбувся мітинг прихильників Трампа, яких він і скликав. Метою цього зібрання було "не допустити викрадення виборів і врятувати американську демократію". У той час не було надано достатньо сил для охорони Капітолія. І як стало відомо згодом, частина поліцейських, що охороняли Капітолій, співчувала трампістам. Безумовно, штурм відбувся, хоча і нечисельний. Насамперед його успіх був спричинений неготовністю поліції Капітолія до подібного та співчуття до мітингарів частини поліцейських. Спротив чинили вже представники секретної служби, що охороняє важливі обєкти, безпосередньо в самій будівлі. Під час штурму загинули 4 протестувальників та  один поліцейський. Вогонь якраз відкривали представники секретної служби. Під час штурму евакуйовували представників конгресу та вивозили важливі дані: жорсткі диски, комп'ютерна техніка. Хоча є інформація, що деякі дані таки втрачені.

Андрій Давидов: Цю подію ще порівнюють з англо-американською війною 1812-1815 років. Тоді англійці спалили Капітолій. Чи коректне порівняння?

Денис Моксалик: То була військова операція. Тоді не було штурму Капітолія. Його просто зайняли та спалили, як і більшість адміністративних будівель Вашингтона.

Андрій Давидов: Наскільки для США це неординарна подія?

Денис Моксалик: Це унікальний прецедент. Відбувся злам у сприйнятті протестів. Не лише демократи, а й  частина республіканців засудили ці протести. Це спричинило розкол всередині Республіканської партії. Від Трампа навіть відвернувся власний віцепрезидент Майк Пенс.

Андрій Давидов: Чи піддався Трамп певному впливу ззовні, наприклад Росії?

Денис Моксалик: Щодо Трампа важко сказати. А от вплив на трампістів там був. Серед учасників штурму були росіяни. Це не якісь спецпідрозділи, це трампісти-росіяни. А щодо розгойдування натовпу, то там брали участь мережі російських ботів, російських пропагандистів. Вони активно загострювали ситуацію. І вони досі продовжують свою діяльність, закликаючи до відкритого збройного повстання.

Андрій Давидов: Чому Трамп пішов на загострення ситуації?

Денис Моксалик: Тут варто згадати лист Меттіса. Він зазначив, що Трамп не цінує єдність американського народу, він поставить цю єдність на карту, якщо буде питання його особистої влади. Трампа засліпила влада та можливість її зберегти.

Андрій Давидов: Яка подальша доля Трампа? Який сенс в імпічменті Трампа за лічені дні до завершення його каденції? 

Денис Моксалик: По-перше, щоб він більше нічого не встиг скоїти. І по-друге, вважається, що він мусить за все відповісти. Але це більше піар молодого крила демократів, які намагаються заявити про себе.

Андрій Давидов: Яке політичне майбутнє Трампа?

Денис Моксалик: Мені здається, що він після програшу на виборах 2020 року сподівався повторити успіх у 2024 році. Скориставшись певними помилками демократів, розчаруванням, яке буде неминучим, він заявить, що мав рацію і знову переобереться або висуне прийнятну для нього людину. Але зараз по цих позиціях завданий радикальний удар якраз оцим штурмом Капітолія. Адже від нього відвернулась і значна частина партії, і значна частина його власних виборців. По суті, він зараз на шляху маргіналізації.

Андрій Давидов: Що мусить робити для подолання кризи новообраний президент США Байден?

Денис Моксалик: Вже зараз кроки здійснюються не Байденом, а Пенсом. Взагалі нинішню кризу долають чотири людини: це віцепрезидент Майкл Пенс, Ненсі Пелосі — спікер Палати представників, Мітч Макконнелл — лідер республіканців у Сенаті та губернатор Вірджинії Ральф Нортем. Саме Національна гвардія Вірджинії стала основою сил, що навели лад у Вашингтоні.

Андрій Давидов: Бан Трампа у всіх відомих і популярних соцмережах, чи правильно це?

Денис Моксалик: Безумовно. Ми бачимо на прикладі соціальних медіа той самий шлях, який пройшли всі інші медіа. Друкована преса, телебачення, коли вони ставали достатньо масовими та впливовими, їх починали контролювати. Відповідно до цього дійшов й Інтернет.

Андрій Давидов: Чи можливий контроль соцмереж на рівні держави чи міжнародних організацій? Адже соцмережі — це великі корпорації, що впливають на політику.

Денис Моксалик: Слухання, на які запрошували власника Фейсбука Марка Цукерберга, - це вісник неминучості взяття під контроль державою всіх цих корпорацій. По суті, вони діють на території Сполучених Штатів, тож мають зважати на владу США.

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток