Сьогодні українці відзначають другий Святий Вечір

Сьогодні українці відзначають другий Святий Вечір

18 січня українці відзначають другий Святий Вечір, який ще називається Голодною кутею. Це свято припадає на переддень Водохреща.

 

 

 

 

 

 

Називається кутя «голодною» тому, що у цей день заведено постити. З самого ранку віряни нічого не їдять, потім влаштовують скромну Святу вечерю і далі утримуються від їжі, аж поки не освятять в церкві воду. Вечеря складалась лише зі скромних пісних страв — простої куті, вареників, узвару. Страв у цей вечір готують менше, ніж 12. Їх має бути непарна кількість.Крім куті та узвару, готують пісні вареники та голубці, борщ з вушками, гриби, пампухи. У деяких регіонах печуть спеціальний хліб на вечерю. А от на Галичині 18 січня — Щедра кутя.

Сідали вечеряти усією родиною, як зійде на небі перша зірка. Моляться, та починають і закінчують трапезу із ложки куті. Якщо залишки страви не з’їли під час вечері — їх відносять курям чи іншій худобі, щоб ті були здорові і краще плодились. В пусту ж миску від куті кладуть ложки кожного, хто їв за столом та шматочок хліба, щоб був урожай.

Оскільки вважалось, що на Водохреще настають найлютіші морози, то українці придумали веселий ритуал їх задобрювання. Господар дому відкривав двері, вікно чи просто вигукував у кватирку: «Морозе, морозе, йди до нас кутю їсти! …Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю! Не морозь ні нас, ні наших коней, не морозь ні худобу, ні птицю!».

З настанням темряви — розпочинався ще один цікавий ритуал. Родина виносила з дому «дідуха» й вщент спалювала його десь у саду чи на городі, адже попіл вважали корисним для майбутнього урожаю. Ця традиція — своєрідний ритуал прощання з зимою та закликання весни, адже проминула вже добра половина холодної пори.

В переддень Водохреща у церкві заведено святити воду. При цьому посудину з водою прикрашають квітами, які мають захистити від негараздів.Коли воду приносять у дім — господар освячує кожного присутнього в оселі, за тим саму оселю, а потім — і худобу в хліву, щоб та теж була здоровою.

Вода, освячена у вечір Богоявлення, або ж як її інколи називають в народі «вечірня вода» — вважається більш цілющою, ніж власне вода з Водохреща. Вона, мовляв, здатна побороти всяке лихо та очистити від біди чи дії лихого ока.
Дітлахи могли у це свято знову щедрувати, бігати з піснями з дому до дому. Не обходиться у цей вечір і без ворожінь — дівчата полюбляють у цей день дізнаватися своє майбутнє. Ворожіння ці не відрізнялись від тих, які проводились зазвичай на Андрія чи в інші магічні вечори.

На наступний ранок — наставало свято Водохреща.