Сонячні опіки: як вберегтися в польових умовах

Чи буває засмага безпечною і як уникнути опіків та інших шкірних хвороб, пов’язаних із сонячною активністю, - у студії «Армія FM» військовий лікар-дерматолог Сергій Остапенко.

 

 

 

 

 

Костянтин Богатирьов: Яку ж користь та небезпеку сонячна активність становить для людини?

Сергій Остапенко: Шкіра досить складний за будовою орган. Вона має кілька шарів: епідерміс, дерму та підшкірної жирову клітковину, а її загальна площа від 1,5 метра. Функції шкіри: бар’єрно-захисна, терморегуляційна, секреторна, видільна, а також імунологічна. Як відомо, сонячного проміння є три види: С, В і А. До землі доходять промені В та А, які й діють на шкіру. Щодо впливу сонячних променів, нині усі фахівці схиляються до думки, що негативних аспектів більше. Позитивні – це вплив на імунну систему, покращення мікробної флори шкіри, синтез вітаміну Д. Тож промені А і В застосовуються навіть під час лікування низки захворювань шкіри, зокрема екземи, гнійничкових захворювань і навіть лімфоми шкіри. 

Костянтин Богатирьов: Які симптоми сонячного опіку?

Сергій Остапенко: Особливо небезпечні сонячні опіки для людей зі світлочутливістю І та ІІ типів. Це люди зі світлою шкірою, блакитними очима. Люди з третім та четвертим типом менше страждають від сонця. Засмага – це захисна реакція і пов’язана вона із перетворенням меланіну.  Це пігмент клітин шкіри. Тож за кількістю меланіну визначається тип шкіри. Щодо опіків, то клінічно вони проявляються через кілька годин і зазвичай у формі еритеми. Це ділянки шкіри червоного кольору з набряками та інфільтратом. Якщо вплив сонячного проміння тривалий, то виникають пухирі.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Костянтин Богатирьов: А що робити військовослужбовцю, який дістав такий опік у польових умовах?

Сергій Остапенко: Найперше треба шкіру охолодити. Наприклад, за допомогою вологих обгортань. Робити це треба тривалий час. Якщо є під рукою, можна взяти протиопікові препарати на основі дексопантенолу — це пантенол у спреї чи кремі. Пізніше можна використати «Олазоль». Але у жодному разі не можна застосовувати жировмісні засоби, зокрема олію, вазелін чи кисломолочні продукти. 

Костянтин Богатирьов: До чого можуть призвести такі опіки, якщо вчасно не звернутись за консультацією?

Сергій Остапенко: Від тяжких опіків страждає не тільки шкіра, а й весь організм. Якщо ураження значні, шкіра втрачає терморегуляційну здатність, настає гіпертермія. Такі пацієнти потребують консультації терапевта. Адже треба поповнити об’єм рідини, застосувати препарати для покращення роботи серцево-судинної системи. 

Костянтин Богатирьов: А які загальні правила поведінки в період підвищеної сонячної активності?

Сергій Остапенко: Людям, особливо зі світлочутливістю І і ІІ типу,  не рекомендовано перебувати на сонці у період з 10:00 до 16:00. Адже навіть якщо ви під парасолькою, до 80% сонячного ультрафіолетового опромінення відбивається від піску, бетону і води, тож людина все одно отримує повноцінну дозу ультрафіолету. Також потрібно вдягати одяг, який прикриває шкіру, капелюхи, сонцезахисні окуляри, а ще брати парасолі. А якщо у ваших родичів були захворювання шкіри, особливо злоякісні, теж треба дуже обережно виходити на сонце. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Костянтин Богатирьов: А чи безпечно засмагати дітям?

Сергій Остапенко: Статистично доведено: якщо в дитячому віці були отримані сильні опіки шкіри, то в дорослих людей можливе виникнення меланом. Тому дуже важливо дітей берегти від інсоляції. А загалом посилюють негативний вплив на шкіру людини так звані фотосенсибілізатори. Ці речовини містяться: в ліках (антибіотики, діуретики, деякі нестероїдні протизапальні препарати), в рослинах, жіночих парфумах, у вуглеводні - і здатні підвищувати чутливість шкіри до дії сонячних променів. У таких людей може бути важка фототоксична реакція, бо ліки, наприклад, підвищують фоточутливість. Це стосується і польових умов. Адже деякі трави, зокрема борщівник, під час контакту зі шкірою викликають підвищену чутливість шкіри. Людина, полежавши на такій траві, може дістати важкі опіки. 

Костянтин Богатирьов: Чи правда, що злоякісні новоутворення на шкірі з’являються при надмірному отриманні сонячної радіації?

Сергій Остапенко: Так, вже давно доведено, що інсоляція сприяє виникненню злоякісних новоутворень шкіри. Є дві групи: так звані немеланомні види раку і злоякісна меланома. Немеланомні раки — це базальноклітинний і пласкоклітинний рак шкіри. Клінічно ці раки шкіри схожі. Здебільшого виникають, коли людина піддається тривалому, хронічному сонячному опроміненню. Зазвичай вогнища з’являються на зап’ястях, передпліччях, шиї, особливо на обличчі, волосистій ділянці голови. Виглядають як плями, бляшки, інфільтрати. Ці раки метастазують дуже рідко. Від немеланомних раків люди не помирають. А от меланома — це злоякісна пухлина. В Україні з цим захворювання реєструють в середньому близько 4 тисяч пацієнтів щорічно. Щорічний приріст десь 5-6%. У нашій країні через необізнаність цю хворобу дуже пізно діагностують. Якщо за кордоном смертність від меланоми 20-30%, то в Україні, на жаль, близько половини пацієнтів онкологічних закладів помирають. 

Костянтин Богатирьов: За яких симптомів слід негайно звернутись до лікаря?

Сергій Остапенко: Якщо протягом кількох місяців не загоюється ранка, треба проконсультуватись з лікарем. А от меланома у 70% випадків ніяк не проявляється, а в 30% випадках розростається із невусів. Дуже важливі самоогляди. У жінок зазвичай меланоми з’являються на гомілках, у чоловіків – на спині. Меланоми мають вигляд вузликів різного кольору, найчастіше чорного, коричневого, різних розмірів. На невус треба звернути увагу, якщо він асиметричний, нерівний, з неоднорідними краями, або запалений чи нерівномірно забарвлений.

Костянтин Богатирьов: Військовослужбовцям із такими захворюваннями куди звертатись за консультацією? 

Сергій Остапенко: Будь-який військовослужбовець може звернутись до нас у клініку дерматології Військово-медичного клінічного центру в Ірпені, у нас є відповідні фахівці та обладнання. 

Костянтин Богатирьов: Чи є сенс застосовувати захисні засоби від сонця?

Сергій Остапенко: Звичайно, треба застосовувати дерматологічні засоби, особливо людям зі світлою шкірою. Ці препарати є з різним фактором захисту. Якщо на флаконі написано 100% - це ступінь захисту від ультрафіолету десь до 99%; якщо вказано 50%  — це захист до 98% і так далі. Раджу застосовувати засоби із рівнем захисту 30-50%. І не забувайте їх наносити і під парасолю, і після перебування в воді. 

Костянтин Богатирьов: А чи шкідливе використання кремів для автозасмаги і відвідування солярію?

Сергій Остапенко: Від соляріїв майже в усіх європейських країнах вже відмовляються. Законодавчо там заборонено відвідування цих закладів особам до 18 років. У цих закладах зазвичай застосовують промені А, які потрапляють глибоко в шкіру і можуть спричиняти рак шкіри. Тому я нікому не рекомендував би відвідувати солярій. А для лікування шкіри є апарати для фототерапії у спеціалізованих закладах.