Страсний тиждень

Страсний тиждень

Дуже важливим для підготовки до Великодня є Страсний тиждень. Це тиждень найсуворішого посту та підготовки душею й тілом до великого свята.

 

 

 

 

Тут вплелися давні культи, зокрема, культ предків, який у слов’ян був дуже потужним. Вважається, що в Чистий четвер померлі приходять відсвяткувати свій, Навський Великдень, а повертаються назад до раю-вирію аж на Провідну неділю. Страсна п’ятниця — найсумніший день Великоднього тижня, день, коли розіп’яли Христа. Люди ідуть до церкви до Плащаниці, і вважається, що до того не можна нічого їсти.

Головна містерія свята відбувається в ніч із суботи на неділю під час Всеношної служби, після якої священик сповіщає, що Христос Воскрес, і святить пасхальні кошики. Наші предки цієї ночі розпалювали вогнище біля церкви та всю ніч слідкували, щоби воно не згасло. У Великодню ніч не можна спати, бо хто спить, того омине щастя на цілий рік.

Головною у пасхальному кошику є паска. Українська паска — це древній ритуальний хліб, пов’язаний із культом сонця та родючості. Паски печуть переважно у четвер і суботу. При замішуванні паски в приміщенні не повинно бути нікого, крім господині.

Крім паски в кошик кладуть також ковбаси, печене і копчене м’ясо, масло, хрін, яйця-крашанки й писанки. Сирних пасок на Галичині, як правило, не роблять, хоча ця традиція збереглась в Центральній і Східній Україні. На сам Великдень після святкового сніданку свяченими наїдками біля церкви починають водити гаївки — пісні, танці та ігри, що колись були ритуальними. Їх водять три дні. В текстах гаївок можна зустріти як християнську, так і дохристиянську символіку, та навіть згадки про різні історичні події.