Світ вшановує пам'ять жертв Голокосту ‒ однієї з найстрашніших та найжорстокіших сторінок історії людства ХХ сторіччя
27 січня - Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма.
День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни.
Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році (Постанова ВРУ від 5 липня 2011), хоч і була однією з шести країн-ініціаторів прийняття оонівського документа. У День скорботи та пам’яті українці разом із світовою спільнотою згадують невинно розстріляних, страчених у газових камерах, виснажених голодом та примусовою працею. У цей пам’ятний день по усьому світу проходять пам'ятні заходи та траурні церемонії. Щороку 27 січня меморіальні церемонії у пам'ять про жертви Голокосту проходять в Освенцимі та в Організації Об'єднаних Націй.
Під час Голокосту нацисти планомірно знищували мільйони людей по всьому світі. У 1933-1945 роках систематичним переслідуванням піддалися 60 відсотків єврейського населення Європи. За офіційними даними, протягом Голокосту загинули до 6 мільйонів євреїв, з них від 2,2 до 2,5 мільйонів на території колишнього Радянського Союзу, близько 1,5 мільйони на території України.
Одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Знищення євреїв України було систематичними і повсюдними. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному Яру в Києві. Там від 27 вересня 1941 року відбувалися щоденні масові розстріли євреїв – військовополонених і цивільних громадян. До кінця вересня 1943 р. Бабин Яр продовжував залишатися місцем регулярних розстрілів і поховань. Місцями найбільших масових страт євреїв в Україні стали: Бабин Яр (Київ) – більше 100 000 жертв, Богданівка Одеської області – понад 40 000, Дрогобицький Яр (Харків) близько 20 000, Кам’янець-Подільський – 23 600, Дальник Одеської області – близько 18 000, урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 000 жертв.
Голокост — жахлива трагедія людства: через гетто та нацистські табори смерті пройшли мільйони чоловіків, жінок, дітей, і лише деяким з них вдалося вижити. Ненависть, фанатизм, расизм та упередженість стали причиною для позбавлення мільйонів невинних людей права на життя. Трагедія єврейського народу в роки Другої світової війни ‒ це скорботний урок для всього людства, застереження про небезпеку расизму, ненависті й нетерпимості, який завжди нагадуватиме про страшні наслідки одержимої ідеології, яку сповідували прихильники фашизму.
Світова спільнота цього дня не тільки згадує жертв людиноненависницької політики, але й засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля стосовно окремої групи людей.
Ми маємо зробити все залежне від нас, щоб зберегти пам’ять та не допустити повторення цих трагічних подій.
Вічна пам’ять безвинним жертвам Голокосту…
