Техніка війни: Новинки від «Ліги оборонних підприємств України»

Техніка війни: Новинки від «Ліги оборонних підприємств України»

Цього тижня у виставковому центрі під Києвом відбулася презентація продукції приватних зброярів. Представники «Ліги оборонних підприємств України» показали свої новинки українським силовикам та членам Київської асоціації військових аташе. Там побували кореспонденти «Техніки війни» Геннадій Салівон та Ігор Бондаренко. Що бачили — читайте далі.

 

 

 

На відкритому майданчику важку техніку показала компанія «Практика». Це були вже відомі бронеавтомобілі Козак-2М, Козак-5, бронетранспортер «Отаман» та модернізований БТР-60, який отримав власну назву — «Хорунжий». Чи доцільне створення такої машини, точилися суперечки, а її перші демонстраційні випробування відбулися лише в лютому цього року.

Сергій Висоцький (компанія «Практика»): Ми його майже повністю переробили. Можна сказати, що це нова машина. Ми його називаємо реінкарнацією БТР-60, а не модернізацією. «Хорунжий» ідеально підходить не для виконання функцій основного БТР, а для додаткових, таких як КШМ, санітарні, можливо міномети, ремонтні, для них он просто ідеальний. Він має кращий захист і мобільність, ніж старий БТР-60. Він не може використовуватись для переднього краю, але оскільки простий та легкий, не коштує як «Отаман» чи інший сучасний БТР.

В Україні вже створено чимало безпілотників. Літальні апарати, до прикладу «Фурія», давно використовують наші військовослужбовці. Армійська артилерія отримала кількасот таких БПЛА. Щодо наземних дронів, то їх теж спроєктовано достатньо. І вони також застосовуються на Донбасі, проте інформації про це замало. На досягнутому розробники не зупиняються і пропонують армії нові моделі. Зокрема, компанія «Інфоком» презентувала дрон «Скорпіон-3». Родзинка платформи у поєднанні двох роботів: основний несе в собі малюка, який міститься в спеціальному відсіку і має логічну назву «Гном».

Сергій Рум'янцев (керівник напряму безпілотних технологій компанії «Інфоком ЛТД»): «Гном» невід'ємна частина цієї платформи. Вона виїздить-заїздить, також може використовуватись для розвідки, як платформа-репітер для збільшення дальності зв’язку і також як візок. Опускається трап, сателіт виїздить, працює і заїздить назад. Він комплектується відеокамерою на щоглі, яка складається і підіймається.

Зазвичай наземні дрони контрольовані оператором через радіозв’язок. Передбачені також інерційні системи самокерування. Беручи до уваги, що «Скорпіон» може випускатись і як транспортна машина, розробники передбачили додатковий варіант управління.

Геннадій Салівон (військовий журналіст): Росія активно постачає бойовикам засоби РЕБ. В умовах їх роботи цим роботом можна керувати за допомогою повідця, який поєднаний з джойстиком.

Пульти керування роботами мають програмне забезпечення, яке умовно вже можна вважати штучним інтелектом. Поки що це називають нейронною мережею. Відомостей про застування її під час бойових дій мало, але можливості вражають.

Андрей Поворознюк (інженер-програміст компанії «Інфоком ЛТД»): Можна навчити нейронну мережу розпізнавати конкретні обриси, форми, вона може техніку визначати та класифікувати. Береться вибірка з великої кількості кадрів, вона «згодовується» нейронній мережі. Коли навчилась, вона в реальному відеопотоці визначає, де який об’єкт.

Кожен військовий знає, що таке «буржуйка». Такою пічкою обігрівають намети на полігонах та бліндажі на передовій. Та їй на п’яти вже наступають сучасні пристрої, до того ж з подвійними функціями.

Олексій Данко (керівник відділу проєктів компанії «Термо Проджектс Україна»): Електричний кондиціонер для наметів — 12 кВт в режимі охолодження при +35, в режимі обігріву при -15, розроблений і складений в Україні.

При всій привабливості агрегату, він потребує напруги 220 вольтів, тож для його роботи вистачить потужності не всіх генераторів. Але для польових умов є інші варіанти.

Олексій Данко (керівник відділу проєктів компанії «Термо Проджектс Україна»): Це повітряний опалювач непрямої дії 25 кіловатів. Працює на дизелі. Здатний опалювати намет у 62 квадратні метри. 25-літровий паливний бак здатний забезпечити роботу 16 годин. Легко пересувається однією людиною.

Після ухвалення Мінських угод на передовій заборонено використовувати важке озброєння. Найпотужнішою зброєю піхоти залишилися кулемети БТРів, гармати БМП, станкові АГС, підствольники та «зушки». Боєприпаси до них вже здатні виготовляти в Україні.

Валерій Павлюков (президент корпорації «ТАСКО»): 23-мм, 30-мм, ВОГ-17 і ВОГ-25. 23-мм і ВОГ-17 ми вже пустили в серію. Налагодили гільзову лінію, завершуємо для куль.

В усіх збройних конфліктах останні півсторіччя використовують гранатомет РПГ-7. І часто не за призначенням — стріляють по піхоті. Ефекту від цього мало. Граната майже не дає уламків, а фугасна дія кумулятивного струму ефективна тільки при прямому влучанні в закриту споруду. Росіяни ще наприкінці 80-х розробили для РПГ осколкову гранату. Зараз такі можуть виготовляти і в нас.

Валерій Павлюков (президент корпорації «ТАСКО»): Це боєприпас із дальністю стрільби понад 1100 метрів. В ньому понад 1000 уламків. Ми здійснили випробування підривом на своїй базі. Це важкий боєприпас: 4000 уламків, зокрема майже 2000 металевих кульок. Дальність стрільби до 1500. Термобарична граната ефективність на рівні 122-мм міни.

Про більшість військових ноу-хау ми зазвичай розповідаємо після виставки «Зброя та безпека». Чергову експозицію вже кілька разів відтермінували через карантин. Сподіваємося, що в червні цього року вона все ж таки відбудеться і команда «Техніки війни» зробить спеціальний випуск програми.