ТОП подій в Україні 2020
2020 рік став для людства справжнім випробуванням. Проводжаючи 2019 – й ніхто і уявити не міг, що чекає нас попереду: карантин, маски, самоізоляція, колапс у лікарнях, віддалена робота та закриті кордони. Коронавірус COVID-19 змінив наше життя. І як попереджають науковці та економісти, змінив назавжди. І хоча вченим вдалося створити вакцини для боротьби з небезпечною хворобою, але ліків проти неї досі немає, а тому боротьба із COVID-19 триває.
Яким був рік 2020 для українців; чим вразив та чим запам'ятався, пропонуємо дізнатися з нашого ТОП головних подій року України.
1. Почнемо з події, яка докорінно змінила життя не тільки українців, але і цілого світу. Мова про пандемію коронавірусу COVID-19, яка вразила людство від початку року.
У січні у Китаї поширюється невідома хвороба. За два дні 139 людей захворіло на агресивну пневмонію. Уперше новий тип вірусу був зафіксований в китайському місті Вухань в грудні, пізніше він поширився і на інші регіони країни. Представники охорони здоров’я зазначили, що до спалаху пневмонії призвів штам коронавірусу COVID-19.
Хвороба стрімко поширювалася світом і вже 9 лютого зафіксували перший випадок зараження коронавірусом українця. У пасажирів лайнеру Diamond Princess виявили коронавірус, серед них був і громадянин України. А вже на початку березня перший підтверджений випадок коронавірусу зафіксували і в Україні.
11 березня через істотне збільшення випадків захворювання, кількості смертей та ступеня світового ураження коронавірусом ВООЗ оголосила епідемію вірусу COVID-19 пандемією. У березні Уряд України затвердив заходи, які необхідно вжити через загрозу епідемії коронавірусної інфекції та для недопущення поширення COVID-19 — зокрема, ввів тритижневий карантин по всій Україні. А наприкінці березня Кабінет міністрів запровадив режим надзвичайної ситуації по всій території України та продовжив карантин до 24 квітня.
Залежно від епідеміологічної ситуації всі регіони України поділили на 4 рівні епідемічної небезпеки: «зелений», «жовтий», «помаранчевий» і «червоний». 11 листопада Кабінет Міністрів ухвалив рішення про відмову від адаптивного карантину і запровадив на території України обмеження «помаранчевого» рівня.Наразі карантин та режим надзвичайної ситуації продовжено до 28 лютого 2021 року. А з 8 до 24 січня карантинні обмеження будуть посилені. Боротьба з поширенням коронавірусної хвороби й надалі продовжується. Наразі, світ готується до масового вакціонування від COVID-19, американськими вакцинами.
2. 8 січня — В Ірані військові збили літак МАУ. Загинули 176 пасажирів та членів екіпажу, серед яких 11 українців.
Незабаром після вильоту з Тегерана зазнав катастрофи Boeing-737 рейсу PS752 авіакомпанії МАУ. Літак, який прямував до Києва, був збитий іранською ракетою на тлі військового протистояння зі США. 11 січня президент Ірану Хасан Рухані визнав, що літак випадково збили ракети, випущені іранськими військовими. Від того часу перемовини з Іраном стосовно компенсацій родинам загиблих та авіакомпанії досі тривають. У грудні стало відомо, що Іран відкликав пропозицію про виплату компенсацій сім'ям загиблих у катастрофі літака «Міжнародних авіаліній України». Кошти на це хотіли виділити з фонду національного розвитку.
3. 31 березня – Рада проголосувала за відкриття ринку землі в Україні. На позачерговому засіданні Парламент ухвалив закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення". Закон надає власникам сільськогосподарської землі право на продаж своїх ділянок (паїв), а також купувати землю. До того часу люди могли передавати землю лише в оренду. Продаж землі в Україні стане можливим з 1 липня 2021 року. До 2023 року право на покупку землі буде тільки у фізичних осіб. Для юридичних осіб ринок землі має запрацювати з 2024 року.
4. Руйнівна повінь на заході України. У червні інтенсивні опади спричинили паводок в Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській та Закарпатській областях.
За три дні випало до 70% місячної норми опадів, що спричинило потужні потоки, які на своєму шляху руйнували дамби, мости й переходи. Зокрема, Дністер розлився майже на 7 метрів. Пік паводку припав на 23-27 червня, його вважають найбільшим в історії Західної України за останні 50 років. Унаслідок стихії загинуло чотири людини, понад 400 осіб евакуювали. На максимумі повені було підтоплено 14,5 тис. будинків, Загалом, постраждали щонайменше 250 населених пунктів у п'яти областях, найбільше постраждала Івано-Франківська область. Крім того, стихія зруйнувала 278,2 км автодоріг — в основному, на Прикарпатті, а також 83 мости, з яких 81 — в Івано-Франківській області. Повінь знищила близько 22 тисяч домогосподарств та присадибних ділянок. Для доставки ліків, їжі та води населенню залучили військову авіацію. Загальні збитки від повені оцінили на суму 3-4 млрд гривень. Причиною повеней поряд з вирубкою лісів стали сильні дощі та паводки.
5. 12 червня 2020 року Україна стала членом Програми розширених можливостей НАТО. Таким чином Україна поповнила ряди країн-партнерів, приєднавшись до Австралії, Фінляндії, Грузії, Йорданії та Швеції. Статус партнера НАТО з розширеними можливостями передбачає глибшу, детальнішу та більш індивідуальну взаємодію нашої країни з блоком, а також апріорі більше уваги до України з боку альянсу. При цьому у НАТО зауважують, що новий статус України жодним чином не впливає на рішення про членство нашої країни у блоці.
6. Ввечері 25 вересня поблизу Чугуєва на Харківщині під час тренувальних польотів зазнав катастрофи військовий літак Ан-26, на борту якого перебували 27 осіб — військові льотчики і курсанти університету Повітряних сил ім. Кожедуба. На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант помер у лікарні від опіків. Вижив лише курсант В'ячеслав Золочевський.
Президент Володимир Зеленський нагородив 27 курсантів та членів екіпажу військового літака Ан-26 медалями «За військову службу Україні». Крім того, сімох членів екіпажу військового літака Ан-26Ш Міноборони посмертно нагородили медалями «За зразкову службу Україні».
Для розслідування катастрофи створили урядову комісію, яка проводила роботу з технічного розслідування катастрофи літака Ан-26Ш.23 жовтня її очільник віцепрем’єр-міністр - міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський повідомив, що, згідно з висновком комісії, причиною катастрофи стали технічні несправності, на які наклався людський фактор, а також "системні серйозні порушення в організації польотів щодо забезпечення безпеки".
18 грудня ДБР оголосило підозри у справі щодо катастрофи військового літака Ан-26 на Харківщині, яка сталася 25 вересня. Так підозру оголосили керівнику польотів військової частини, командиру військової частини, який затверджував плановість польотів, а також повідомлено про підозру командувачу Повітряних сил Збройних сил України, чиє недбальство до своїх посадових обов'язків призвело до трагедії. За даними слідчих, експертизи встановили, що порушення правил польотів, їх підготовки, а також експлуатації літальних апаратів мали системний характер.
7. Стратегічні командно-штабні навчання «Об’єднані зусилля 2020». У період з 22 по 25 вересня на всіх військових полігонах України, а також в акваторіях Чорного та Азовського морів вперше відбулися маштабні стратегічні командно-штабні навчання «Об’єднані зусилля 2020». Окрім українських підрозділів, у них брали участь підрозділи збройних сил країн-членів НАТО, зокрема, США і Великої Британії.
Метою навчань стало практичне виконання завдань у багатонаціональному середовищі за стандартами та процедурами НАТО, підвищення рівня взаємосумісності підрозділів Збройних Сил та наших держав — партнерів. Органи військового управління та органи управління інших складових сил оборони здійснювали управління військами (силами) та нарощували оперативні спроможності в ході ведення операції чи бойових дій.
Загалом у навчаннях «Об’єднані зусилля 2020» взяли участь близько 12 тисяч військовослужбовців, з них до 8 тисяч — безпосередньо на полігонах під час практичної фази навчань. Залучалося до 50 одиниць артилерійських систем, близько 80 танків та 450 бойових броньованих машин. А також бойові кораблі, армійська авіація та повітряні сили. Залучалися і зразки техніки, які нещодавно прийняли на озброєння Збройних Сил України. Зокрема, новітні комплекси «НЕПТУН», «ВІЛЬХА», безпілотні літальні комплекси «BAYRAKTAR».
Військові навчання «Об’єднані зусилля 2020» дозволили на практиці відпрацювати декілька сценаріїв захисту України та закріпити практичними діями уміння та навички отримані військовослужбовцями протягом навчального року.
8. 30 вересня на Луганщині спалахнули масштабні лісові пожежі. Пожежа розпочалась із займання сухої трави та лісової підстилки біля села Муратове та селища Трьохізбенка. Загалом у прифронтовій зоні виникли 146 лісових пожеж. Найскладніша ситуація склалася вздовж лінії розмежування на території Станично-Луганського, Новоайдарського, Сєвєродонецького районів, де до зони ураження потрапили 32 населених пункти.
Через лісові пожежі довелося закрити КПВВ "Станиця Луганська". Вогонь охопив конструкції пропускного пункту, кілька вулиць селища та дістався замінованого узбіччя дороги біля КПВВ, через що почалася детонація вибухових пристроїв. Гасіння тривало до 8 жовтня. За оцінками спеціалістів, орієнтовна площа, пройдена вогнем, становила понад 20 тис. га. Внаслідок пожеж загинули 11 людей. Постраждали 19 осіб (у тому числі 3 співробітника ДСНС), евакуйювали 150 осіб.
Пожежа на Луганщині пошкодила майже 6 сотень домівок. З них понад 400 будинків згоріли вщент.Правоохоронці відкрили 11 кримінальних проваджень за різними статтями — від навмисного підпалу до необережного поводження з вогнем. Пізніше слідчі ДБР встановили нові причини, які могли призвести до масштабних пожеж на Луганщині. Так, серед причин у ДБР назвали системне розкрадання палива під керівництвом ГУ ДСНС у Луганській області.
За версією слідства, в управлінні ДСНС не було належного резерву паливно-мастильних матеріалів, а спеціалізована техніка для гасіння пожеж під час виникнення масових пожеж на території області не змогла вчасно виїхати на місця пожежі, що не дало можливості їх оперативної локалізації. 13 жовтня уряд виділив з резервного фонду державного бюджету 185 млн грн для компенсацій постраждалим внаслідок лісових пожеж у Луганській області.
9. Конституційна криза. 27 жовтня КСУ визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність для чиновників і суддів у формі штрафу чи позбавлення волі за подання свідомо неправдивих відомостей у декларації.До того часу посадовці за недостовірне декларування могли отримати від 5 до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років. Також 27 жовтня КСУ закрив доступ до е-декларацій чиновників, а НАЗК позбавив ключових повноважень.
Після такого рішення КС, НАБУ та Національне агентство з питань запобігання корупції просили терміново ухвалити законопроєкт про відновлення відповідальності за недостовірну інформацію в деклараціях до кінця грудня, інакше чиновників не можна б було притягнути до відповідальності за брехню в деклараціях за 2020 рік. Вже у грудні депутати відновили відповідальність за брехню у деклараціях, але без можливості ув'язнення. Верховна Рада повернула відповідальність за недостовірне декларування посадовцями, а також повернула повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції.
10. Місцеві вибори в Україні. 25 жовтня в Україні відбулися місцеві вибори за новим Виборчим кодексом, яким запроваджується система відкритих партійних списків, скорочується кількість депутатів та розширюються можливості щодо їх відкликання. На виборах обрали депутатів сільських, селищних і міських рад та сільських, селищних і міських голів.
Через окупацію Криму в АР Крим та Севастополі, а також на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей місцеві вибори не проводилися.
Найбільшою загрозою та перешкодою для проведення виборів-2020 стала пандемія COVID-19. Епідеміологічна ситуація в країні негативно вплинула на явку виборців. У ЦВК повідомили, що вона становила близько 37%. У виборах взяло участь трохи понад 10,5 млн виборців, вибори визнали дійсними, попри низьку явку.
Чим же ще жила Україна у 2020 році.
Українська режисерка Ірина Цілик отримала нагороду американського кінофестивалю «Санденс» за найкращу режисерську роботу за документальну стрічку «Земля блакитна, ніби апельсин».
У фіналі національного відбору до пісенного конкурсу Євробачення 2020 від України переміг гурт «Go_A» з піснею українською мовою «Соловей».
22 серпня — у Києві урочисто підняли національний прапор на найвищому флагштоку України. Його висота близько 90 м, розмір прапора — 16 на 24 метри.
Український Оскарівський комітет висунув на премію "Оскар"-2020 Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у категорії "Міжнародний повнометражний фільм" стрічку «Атлантида» режисера Валентина Васяновича. Цікаво, що події фільму розгортаються у 2025 році, після майбутньої перемоги України у війні з Росією.
Таким був рік 2020 для України. Сподіваємося, що наступний 2021 рік стане для нашої країни роком розвитку та перемог. Ну а українці, нарешті, відчують себе щасливішими та впевненішими у своєму майбутньому.
