Традиції та прикмети святкування Івана Купала

Традиції та прикмети святкування Івана Купала

В ніч з 6 на 7 липня східні слов'яни відзначають Івана Купала - найдавніше та найколоритніше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят. Із часом свято Купала трансформувалося в церковне свято Різдво Предтечі і Хрестителя Господня Івана, яке тісно переплелося з дохристиянськими віруваннями українців. Інші назви свята: Іванів день, Купала, Колосок, Ярило, Сонцекрес, Купайло, Іван-травник.

 

Історія свята бере початок у давні, дохристиянські, язичницькі часи. Традиції та прикмети святкування свята Івана Купала досі зберігаються і вшановуються в Україні. Свято символізує зв’язок людини з природою і перехід до літнього циклу.

Якщо до цього часу сонце було в фазі весняного бога Ярила, то після свята переходило в фазу Купала. Позаяк наші пращури до християнських часів велику роль приділяли богам, зокрема Сонцю, свято Івана Купала також було пов’язане з цим небесним світилом. Раніше Івана Купала святкувалося за старим календарем у ніч із 22 на 23 червня – найдовшим днем у році. За новим, григоріанським, – свято припадає у ніч на 7 липня. Цей день і понині вважається у слов'ян містичним: він присвячений єднанню природних протилежностей: вогню та води, життя і смерті, чоловічого і жіночого початків.

Святкування Івана Купала розпочинається в заздалегідь домовлених місцях, переважно біля річок. У гуляннях брали участь лише неодружені парубки та дівчата, бо вони мали виразний шлюбний характер. Дівчата й хлопці приглядали собі пару і починали зустрічатися до осінніх весіль. До речі, весілля на Івана Купала вважається вдалим моментом для одруження. Згідно з повір'ям, подружжя, що зв'язало свої життя на день Івана Предтечі, проживуть життя у щасті, любові та достатку. Вважалося також, що діти, зачаті на Купала, будуть розумними, здоровими і щасливими.

На початку свята дівчата плетуть вінки з польових квітів і перед заходом сонця збираються на вигонах біля річок. Головні персонажі святкувань – Купало та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. З висушеної трави робили ляльку Мари чи Марени, яка приносила в будинок голод, біди і нещастя. Навколо опудала танцювали, а потім зачіпали, щоб воно впало. Після цього ляльку оплакували, відносили на похоронне багаття і спалювали. Замість опудала робили ритуальне дерево з гілок берізки, клена, верби, яблуні.

Це деревце прикрашали стрічками та квітами. Називали його Купалом або Купайлом. Всю ніч навколо нього водили хороводи і співали веселі пісні. Потім спалювали на ритуальному вогнищі, або топили у водоймі.

Вважається, що купальське багаття очищує. Якщо в цю ніч перестрибнути через вогнище, то душа очиститься, і людина стане здоровішою, позбудеться всіх негараздів, негативу і хвороб. Для пар важливо знати, що не можна стрибати через Купальське вогнище будь із ким, а лише з судженим (судженою).

Вінок був одним з головних атрибутів свята. Дівчата плетуть віночки, а потім їх пускають по воді, гадаючи, що їх чекає цього року. Якщо віночок потонув, дівчина у цьому році кохання не знайде. Якщо він відплив, але зупинився, то кохання буде, але не так скоро. Якщо ж віночок відплив і поплив за течією, то цього року дівчина знайде своє кохання і вийде заміж.

В ніч на Купала усі трави наділяються магічними, цілющими властивостями тому їх активно збирали. Існує повір'я, що зібрані в ніч на Івана Купала чи вранці з «іванівською» росою лікарські рослини мають особливу, надзвичайну силу. До речі, на Купала збирали і квіти для ворожіння — багатки. Їх складали під подушку: якщо бутон розпуститься — скоро заміж, якщо зів'яне — доведеться почекати.

Лише у Купальську ніч на папороті розцвітала чарівна вогняна квітка щастя – кочедижник, тому всі охочі йдуть у ліс шукати її. Як правило, шукали магічну квітку парами. За переказами, в ніч на Купала, папороть зацвітає лише на мить і людина, яка зірвала її, зможе розуміти мову тварин і птахів, бачити приховані скарби і входити до будь-яких скарбниць. А також зможе знайти кохання і стати щасливою.

За повір’ями, в купальську ніч не можна спати, оскільки в цей час оживає не лише природа, а й особливо активною стає всяка нечисть — відьми, перевертні, русалки, чаклуни, домовики, водяники, лісовики. Проте скупатися у відкритій воді потрібно обов’язково: в цей час вся нечиста сила виходить з річок і морів, тому людині нічого не загрожує. У цю ніч вода набуває цілющих властивостей, допомагає очистити тіло і душу від поганих помислів і зла. Умивання водою приносило жінкам красу, а чоловікам — силу. Існує легенда, що в день на Івана Купала можна зцілитися росою. Але для цього треба встати раніше і пройтися босоніж по траві.

Фото: інтернет