Традиції та звичаї Великодня

Традиції та звичаї Великодня

Святкування Великодня з часом обросло новими звичаями та традиціями. Але це не означає, що ми забули про старі обряди.

 

 

 

 

 

Наприклад, в давнину першого великоднього дня всі господині залишались вдома та накривали стіл. Гостинці для приходу гостей були заздалегідь готові. Натомість чоловіки ходили від хати до хати, вітаючи родичів та знайомих.

За святковим сніданком збиралася уся сім’я, щоб триматися разом і наступного року. У цей час свати ходили один до одного. Молодята сідали в червоний кут, наречений звертався до своєї майбутньої дружини тільки на "ви" і пригощав її різними стравами. А ще кажуть, якщо у четвер великоднього тижня викинути з будинку весь мотлох, то впродовж року у домі буде чисто.

До Великодня обов’язково має бути новий одяг та щось нове в хаті для того, щоб протягом всього року у нас все було нове і множилося. На Поділлі, Галичині та Гуцульщині готують паску в четвер або в суботу, на решті території починають готувати з п’ятниці. Пасок пекли дуже багато, тому що обов’язково треба було поділитися цим хлібом з усіма, кого бачили. На перший і другий день Великодня ходили христосуватися, і цей звичай існує по сьогоднішній день.

Після святкового сніданку наші пращури влаштовували гучне гуляння з іграми, гойдалками та хороводами. Подекуди вони могли затягнутись на кілька тижнів. У багатьох народів була традиція водити великий хоровод під народну музику. А на гойдалках каталися всі, хто хотів позбутися гріхів та різних напастей.