21 лютого 2014-го було відчуття, що всі злочинці втекли і це перемога – військовослужбовиця Алла Кошляк

«Я тоді працювала журналісткою на радіо та фіксером для американської знімальної групи телеканалу ABCNews. Вранці йшла до них на зустріч у готель «Україна», який став одним з епіцентрів подій. У мене навіть кадри збереглися з озброєними людьми, які йшли проти протестувальників. Пощастило, що співробітниця готелю вчасно смикнула мене за рукав і бічною вуличкою провела в «Україну», куди вже почали приносити перших поранених», – згадує 20 лютого 2014 року військовослужбовиця 13 бригади Нацгвардії «Хартія» Алла Кошляк. Про свою участь у Революції гідності та службу у війську вона розповіла на Армія FМ.

10 років тому журналістка Алла Кошляк опинилися в епіцентрі подій на Майдані. Про найтрагічніший день в історії Революції гідності згадує так:

– Щороку шерю пост у своєму фейсбуку, хоч і написаний він 10 років тому російською, але мені цей спогад важливо фіксувати, нагадувати, як далеко ми пішли. І цього року почала з фрази «тоді мені здавалося, що 20 лютого 2014 року – це найстрашніший день мого життя». Зараз розумію, як же сильно я помилялася.

Тоді готель «Україна»  перетворився на своєрідний польовий госпіталь, каже Алла Кошляк.

 – Персонал готелю, волонтери якось намагалися допомогти пораненим. Тоді, мені здається, стало зрозуміло, наскільки потужний в нас волонтерський рух і як люди вміють допомагати одне одному в критичній ситуації. Не вистачало всього: медикаментів, бинтів. І люди, ризикуючи власним життям, несли медикаменти туди та на інші точки на Майдані. Іноземні журналісти, які поселилися в готелі «Україна», в режимі реального часу показували, як приносять поранених, на жаль, вже і загиблих, але триває протистояння. І тоді весь світ побачив, що коїв злочинний режим Януковича і наскільки важлива свобода для українців і що ми готові її захищати навіть ціною власного життя.

За словами Алли Кошляк,  саме тоді, під час Майдану, з’явилося відчуття, що в Україні розпочалися незворотні історичні процеси.

– Добре пам’ятаю ранок 21 лютого. Було відчуття, що всі злочинці втекли, і що це перемога. Біля Верховної Ради тиша аж дзвеніла, але радіти на повні груди теж не вдавалося, бо того ж дня на Майдані вже відспівували загиблих. Все дуже боляче, дуже страшно, але я точно не шкодую про вибір, який зробили українці, виборюючи власну свободу.

Алла Кошляк понад рік, як доєдналася до Сил оборони України. Переконана, це логічне продовження вибору, зробленого під час Майдану.

– Коли мене запитують, чи не втомилася і чи не шкодую про своє рішення, завжди відповідаю однаково: основний мій внутрішній аргумент, коли я прокидаюся вранці й дивлюся в дзеркало, мені за себе не соромно, як 10 років тому. Не можу бути осторонь історичних подій, мені треба спостерігати їх із першого ряду.   

Розповіла Алла Кошляк і про завдання, які виконує у складі 13 бригади Нацгвардії «Хартія».

– Займаюся інформаційним забезпеченням, тобто розповідаю Україні та світові про Сили та конкретно 13 бригаду Нацгвардії України «Хартія», опікуюся соцмережами бригади та зв’язками зі ЗМІ. Тож моя робота полягає в тому, щоб якнайбільше говорити про українське військо, про історії тих людей, які тут служать. А це і чоловіки, і жінки, яких в нашому підрозділі стає все більше.

В лавах Сил оборони місце знайдеться кожному і кожній, бо роботи дуже багато, наголошує Алла Кошляк.