Багаті та успішні українці, які стали на захист України

Нехай багаті йдуть воювати, - кажуть бунтівники у фейсбуці. А вони й воюють. Вони залишили затишні офіси, банки, спортивні майданчики та забезпечене життя та пішли захищати Україну. Серед багатих українців, які нині у Силах оборони,  - директор компанії з виробництва військової амуніції Олександр Довгий, ексвласник мережі закладів швидкого харчування Георгій Хвістані, власник компанії з виробництва та продажу одягу Олександр Матяш, банкір та бізнесмен Андрій Оністрат, тенісист та винороб Сергій Стаховський. Що спонукало вдягнути однострій, вони розповіли кореспондентці Армія FМ Катерині Даценко.

Бізнесмени, менеджери і загалом люди зі статками рівня вище середнього воюють за цінності. Бо якщо не буде країни, не буде де вести бізнес і працювати, каже військовий та власник компанії з виробництва і продажу одягу Regata Club Олександр Матяш.

– Не стоїть питання воювати чи ні. Питання - буде існувати наша держава чи ні.

Якщо вони не підуть воювати, то де вони збираються жити? За кордоном? Ми воюємо з супротивником… треба люди. Україна стільки разів в історії доводила своє право на існування, що здатися зараз – це зрадити наше покоління.

В Україні не класове суспільство, тож армія у нас – це зріз населення. На фронті можна зустріти будь-кого: менеджерів, власників бізнесу, кухарів, аудиторів – і список можна продовжувати. Військо обʼєднує, говорить Олександр Довгий, командир розвідувального відділення 240-го батальйону ТрО, директор компанії з виробництва військової амуніції “Балістика".

-- Багатих зараз за відсотком служить більше, ніж бідних. Серед заможних людей -- багато амбіційних, вмотивованих, тому вони одні із перших мобілізовувались.

Найголовніше для всіх українців зрозуміти зараз, що війна стосується кожного. І немає інших фронтів, крім єдиного, завдяки якому країна тримається, зазначає банкір, а нині військовий Андрій Оністрат.  

–Питання ухилянтів - питання до суспільства. ТЦК - проста форма реалізації - видати кількість людей… приходять в соціум, а там небагато бажаючих.

Насправді людей, які досі не йдуть до війська, найбільше лякає невідомість. Не зрозуміло, який підрозділ, який командир і з якими людьми доведеться служити.

Щоб питань “а чим я займуся у війську” було менше, Міністерство оборони України уклало договори із агенціями з пошуку роботи. Вибрати є з чого і готуватися потрібно вже, говорить Сергій Стаховський, військовий спеспізрозділу СБУ та власник винної марки.

–Останні два роки у мене чітка позиція в інтерв’ю. Я всім пропонув, хто вдома - готуватися, тому що це не на місяць і не на рік. Краще бути готовим, ніж просто тікати.

Фраза про економічний фронт нині звучить як насмішка. Адже немає інших фронтів, крім єдиного, де зі зброєю в руках виборюють перемогу. Кожному в Україні зараз потрібно мати чітке розуміння: наскільки ти корисний у цивільному житті і чи будеш набагато корисніший для армії. Про це також говорить власник виробництва амуніції “Балістика” і тепер армієць Олександр Довгий. 

– Треба утримувати армію. Якщо економічна допомога, яка переводиться чи сплачується у вигляді податків, не дозволяє утримувати 1:1 за одного заброньованого або  ФОП’а, то це дуже відносна допомога фронту.

Якщо країна буде окупована, займатися підприємництвом буде неможливо. Така наша теперішня правда і нам потрібно її прийняти задля виживання нашого суспільства, наголошує ексвласник закладів мережі  “Львівські круасани” Георгій Хвістані.

–Хлопці, у нас одна країна, у нас одна мета. Розумію, що багато хто займається бізнесом, багато у кого свої сім’ї, свої проблеми, але якщо наша країна буде окупована, то весь економфронт буде розвалено.

За майже два роки широкомасштабного вторгнення і за 10 років загальної війни з росією люди мали б підготуватися до можливої мобілізації, та часто бере гору страх. Але треба усвідомити, що іншого часу для підготовки не буде, потрібно робити все необхідне вже зараз. В Україні діє рекрутингова компанія. Тільки в агентстві з пошуку роботи Лобі ІКС на одну посаду військового 79 охочих. Загалом же у військову 65 відсотків посад не є бойовими. І це не єдина мотивація йти до лав Збройних Сил України. Важливо також розуміти, що фронт може і не витримати саме через людей. Військові такі ж люди, які виснажуються і їм потрібен перепочинок.