Чим схоже життя в Антарктиді на службу у Силах оборони, розповів полярник Сергій Глотов
Біолог Сергій Глотов вже рік і вісім місяців перебуває на станції «Академік Вернадський». З Антарктики він вийшов на зв'язок з Армія FМ. Як потрапити до складу експедиції, чому підготовка полярників нагадує тренування армійців, а також про роботу та дозвілля науковець-дослідник розповів ведучим військового радіо.
Щоб поїхати в Антарктиду, окрім бажання, потрібно мати чимало знань та навичок, каже Сергій Глотов.
– Треба хотіти сюди потрапити, здобувати потрібні знання, вміння та навички. Мене з дитинства цікавила біологія. Я закінчив біологічний факультет Луганської національного університету ім. Т. Шевченка, потім аспірантуру в інституті зоології ім. Шмальгаузена, захистив кандидатську дисертацію, а далі пройшов кілька етапів відбору для участі в 27-й українській антарктичній експедиції. Це і фахова співбесіда, збір документів, візит до психолога, медкомісія, а також навчання, а потім злагодження. Майже як у військових: збори тиждень, коли тренується і займається два склади учасників, і ніхто ще не знає, хто основний склад, а хто дублери.
За словами Сергія, прибув на станцію «Академік Вернадський» 1 квітня 2022 року, а потім пристав на пропозицію залишитися ще на рік.
– Мені, серед інших, запропонували лишитися, щоб завершити деякі дослідження. Так троє науковців 27-ї експедиції ще на рік продовжили свою роботу. Тож я перебуваю на станції вже 20 місяців.
Вирушаючи в Антарктиду, треба бути готовим до будь-яких умов, і в цих умовах треба працювати ефективно, наголошує Сергій Глотов.
– Якщо день правильно сплануєш, то час летить доволі швидко і багато встигаєш зробити. Ми вивчаємо вплив глобальних кліматичних змін на планеті на рослинний і тваринний світ. Це різні види тварин - як безхребетні, так і великі ссавці, птахи, а також на організми, які живуть всередині інших організмів. Це здобування наукових фактів, які потім опрацьовуються в різних наукових установах України та світу.
Як розповів Сергій, коли треба завершити розбір зразків або опрацювати дані, спати вкладається близько четвертої ранку.
– Буває, що день ділиться на польовий день, коли в океан виходимо чи на острови, далі перепочинок, а потім починаєш до ночі опрацьовувати здобуті дані.
Продукти і пальне для полярників раз на рік завозить український криголам «Ноосфера». Обіди та вечері для всієї команди готує кухар, а сніданок – кожен собі сам, ділиться Сергій Глотов.
– Серед продуктів, які привозять, – заморожені овочі, трохи фруктів, крупи, картопля, м'ясо. Звичайна їжа, яка дозволяє мати енергію для роботи.
Є певні стандарти екіпірування полярників, аби ті не мерзли в суворих арктичних умовах, зазначає Сергій.
– У нас сонячних два-три дні на місяць. Але ми кажемо, що немає поганої погоди, є неправильно підібраний одяг для певних видів робіт. Є критерії, за якими екіпірують полярників в усьому світі. У нас є термобілизна, спеціальні якісні курточки. Зимовий одяг трохи відрізняється від літнього. Різні види одягу для морського виходу та наземного. А загалом весь одяг українського виробництва.
Як розповів Сергій, дозвілля полярники проводять у барі «Фарадей», який дістався їм у спадок від британців.
– Ще коли станція належала британцям, одного зимівника спорядили побудувати конференц-зал, а він облаштував бар. Тож бар дістався нам у спадок з британських часів. Це така собі кімната для дозвілля. В суботу кухар нам готує святкову вечерю, після якої в барі полярники грають в доміно та шахи.
Нині, через пташиний грип, який поширюється в Антарктиці, на станції «Академік Вернадський» майже не буває туристів, ділиться Сергій Глотов. Та для нечастих відвідувачів, які прибувають на яхтах, полярники влаштовують екскурсію станцією.
