Чому депресію не варто плутати з осінньою хандрою

Як не сплутати осінню хандру з депресією і чому пригнічений настрій може з'являтися вже наприкінці літа, в ефірі Армія FМ розповіла психологиня та голова Української асоціації психологічної підтримки Олена Лашко. 

Як розповіла психолог, не слід плутати депресію із хандрою. Депресивний розлад — це захворювання, а поганий настрій — це фізіологічний стан людини, яка втомилася або має психологічні проблеми.

— Одна справа, коли в мене пригнічений настрій, інша — коли я почуваюся пригнічено тривалий час і це значно впливає на якість мого життя. Тут потрібна допомога фахівця. Пригніченість настрою, уповільнення мислення та загальмованість рухів та мовлення — ці ознаки кричать про те, що краще показатися лікарю або психологу. Коли людина не може підвестися з ліжка, попіклуватися про себе та свою родину, мова йде про клінічну депресію. Така депресія супроводжується фармакотерапією та психотерапією.

Коли ж людина тимчасово перебуває у пригніченому стані, але здатна ясно мислити та спілкуватися з іншими людьми, йдеться про пригнічений настрій. І тут варто попіклуватися про те, щоб поповнити ресурси організму, зауважила Олена Лашко.

— Варто довіряти своїм відчуттям. Якщо мені не допомагає те, як я раніше про себе піклувався, треба шукати нові способи. І в кожного вони будуть свої, немає універсальних. Дуже важлива підтримка оточення. Наші рідні — надзвичайно потужний ресурс для нас. Третім колом можна назвати підтримку психологів. І також дуже потужний інструмент — це групи взаємної підтримки.

За словами психолога, серед причин саме осінньої хандри можуть бути і початок нового навчального року, адже у багатьох з дитинства залишився посттравматичний стресовий досвід, а також закінчення сезону відпусток і необхідність вливатися у швидкий робочий темп. 

— Природа потроху починає засинати, батьки збирають дітей до школи і під час оцього пірнання у звичне життя виникає відчуття, що ми втрачаємо ту свободу, яка була улітку. І повернення до робочих буднів може трошки накривати. Якщо ми добре відпочили влітку, то в нас емоційного заряду вистачає ще на осінь. Наприкінці осені, коли на вулиці стає сіро, настрій може ставати більше пригніченим. Також не слід забувати про фізичні фактори, наприклад авітаміноз, коли в нас менше ресурсу, щоб впоратися з повсякденними викликами. 

Якщо людина пережила хандру в певний період свого життя, то це не означає, що вона щороку буде відчуватиме на собі такий вплив, наголосила Олена Лашко. 

— Умови навколо нас динамічно змінюються. Ми можемо змінювати наше життя так, щоб чинники, що пригнічують нас, послаблялися і ми почувалися більш щасливими людьми. Те, що стає менше сонечка і природа йде на спад, і відчуття, що ми весь час на надресурсах через війну, щоб наближати перемогу кожен на своєму фронті, дуже виснажує. Тому важливо робити паузи і піклуватися про себе, щоб не вигорати ні професійно, ні емоційно, тоді й ризик виникнення депресивних станів буде менший.

Військовим на фронті значно складніше відновлювати сили, каже Олена Лашко, але в стресових умовах організм здатен акумулювати додаткові ресурси. 

— Воєнні умови – це ті умови, які зменшують ресурс, але там може додаватися ще й інший ресурс, той, який стосується настрою, моєї місії, розуміння, чому я тут. І це також додатковий ресурс. Так, їм не доступно попити кави в кав'ярні, але доступно щось значно потужніше.

Як зазначила Олена Лашко, варто користуватися будь-якою можливістю поповнити свої сили, адже коли людина знає свої ресурси, вона знає, як їх поновлювати.