Моя кухня стала майстернею з ремонту тепловізорів – директор асоціації «Енергоефективні міста України»

Святослав Павлюк опікується заощадженням енергоресурсів в Україні, а у вільний від роботи час відновлює тепловізори для бійців на фронті. Каже, кухня у квартирі давно вже перетворилася на майстерню. Про свою волонтерську діяльність директор асоціації «Енергоефективні міста України» розповів на Армія FМ.

З тепловізійною технікою працював ще з 2009 року, адже на той час її застосовували в будівельній галузі, каже Святослав Павлюк, а з 2014-го почав ремонтувати тепловізори для фронту:

– З початком війни скуповували тепловізори за кордоном контрабандою, бо легально тоді не можна було вивезти. Вони почали ламатися, а гарантійного ремонту немає, тож розбиралися самі. Врешті це переросло в те, що в мене замість кухні повноцінна майстерня, де стоять мікроскопи, підстанції, паяльник підігріву і де ремонтую всю тепловізійну, нічну техніку.

За словами Сергія Павлюка, потрібен ремонтний підрозділ на рівні виробників тепловізійної техніки, адже поки що відновлюють такі прилади волонтери.

– Обмінюємося ідеями, ноу-хау із київською Волонтерською лабораторією. Її заснував Сергій Остаповський, котрий, на жаль загинув. Це все волонтерські ініціативи.  Прикро, що на рівні виробників тепловізійної техніки такого ремонтного підрозділу немає. Єдиний Archer, який є українським виробником, робить небагато доброї, але дуже дорогої техніки.

Як розповів Святослав Павлюк, у 2023 році, жертвуючи часом на сон та спілкування з родиною, відновив 120 приладів.

­– Це не так багато, київські лабораторії іноді в місяць роблять стільки, але ж я це роблю сам з восьмої вечора до третьої ночі. Є багато уламкових пошкоджень. Масовим є пошкодження мишами, вони з'їдають кнопки, всередину потрапляє вода, і це руйнує плати, деталі та прилади.

Якщо є можливість, варто забирати з поля бою навіть уламки техніки, просить Святослав Павлюк.

– Не викидайте нічого, яке б воно не було понищене. Навіть у поплавленій пластмасі можуть бути шматки плат, оптики, кнопки, котрих нема де взяти, бо виробники світові не постачають як деталі. Коли мої друзі, котрі зараз сидять на фронті, кажуть, що тут ВОГами посікло, ми в посадку викинули, бо не знали, що з цим робити, мені просто хочеться їх душити і плакати. Тому якщо дозволяють обставини бою, і у вас є якась знищена техніка, заберіть і перешліть на «Львівський лицар». Ця ініціатива зі Львова з 2014-го займається забезпеченням підрозділів різноманітною оптикою.

Розповів Святослав Павлюк про своє ставлення до ініціативи складати FPV-дрони удома.

 – Просто зробити щось, що нагадує дрон, на мою думку, – погана ідея. Дрон має відповідати певним технічним параметрам, котрі вам може видати лише підрозділ, котрий ним буде користуватися. Якщо ви в контакті з підрозділом дрон зробите, є імовірність того, що праця і гроші не будуть змарновані.

Безпрограшний варіант – доєднатися до фахівців, які вже мають досвід зі складання дронів або підтримати їх фінансово, зауважує Святослав Павлюк.

– Дайте гроші тим, хто це робить професійно, тоді якість дрона буде значно вищою. Ті ж деталі будуть вполовину дешевші, бо вони закуповують великими партіями.

Тож виробництво FРV дронів – це більше питання фінансування, адже чимало виробників готові робити їх багато і доброї якості, наголошує Святослав Павлюк.