Ми кричали: «русский солдат – окупант». Загарбники почали стріляти – учасник мітингу в окупованому Херсоні

«Поруч зі мною на мітингу йшла молода багатодітна мама. Коли Херсон звільнили, мені було дуже приємно знову її побачити живою та неушкодженою», - пригадує події 13 березня 2022 року учасник антиросійського мітингу в тимчасово окупованому місті Микола Лучка. Про два місяці окупації та евакуацію до Тернополя він розповів на Армія FМ.

Багато мешканців організувалися й вийшли на мітинг проти так званої Херсонської народної республіки, хоча в місті були перебої зі зв’язком, а інтернет можна було впіймати лише в центрі, пригадує Микола Лучка.

– У цей день в Херсоні було два мітинги. Один проросійський, організований гауляйтером Сальдо,  і проукраїнський, який зібрав, як на мене, більше 10 тисяч містян. Коли ми проходили по Перекопській, де була колона російської військової техніки, кричали: «русский солдат – окупант». Загарбники почали стріляти в повітря з кулемета. Поруч зі мною на мітингу йшла молода багатодітна мама. Коли Херсон звільнили, мені було дуже приємно її в центрі побачити живою та неушкодженою. Херсонці намагалися виїхати на територію вільної України, і були випадки, коли рашисти розстрілювали машини.

Херсонець каже, що на той час позачинялись чимало магазинів і аптек. Окупанти не дозволяли завозити продовольчі товари і ліки з України, тож рятували волонтери.

– Під час тимчасової окупації в Херсоні закінчувалися продукти та  медикаменти. Волонтери їздили в Миколаїв, Одесу, інші міста і доправляли все це з ризиком для життя. Херсонці в цей час намагалися виїхати на територію вільної України і були випадки, коли рашисти розстрілювали машини.

Після двох місяців в окупації змушений був виїхати з рідного міста, адже залишатися там було небезпечно, каже Микола Лучка.

– Довелося їхати з Херсону, бо рашисти вже приходили до мене додому, адже я був громадський активіст. Ми тиждень шукали шляхи, і третього травня завдяки волонтерам мені вдалося виїхати з родиною.

Микола Лучка зупинився із родиною у Тернополі. Тут чоловік створив спільноту «Херсонці Тернополя», аби об’єднати усіх переселенців з Херсонщини. Тут зустрів новину про деокупацію рідного міста.

– Коли ми 11 листопада дізналися про звільнення Херсону – це було таке радісне почуття. В Тернополі дуже багато херсонців, я багатьох з них знаю. Завдяки соцмережам ми зустрілися біля тернопільського  театру. Прийшли з плакатами, з прапорами. Була ефорія, що нарешті батьківщина звільнена!