Міф, що наші хлопці були під Крутами без зброї – історик Віталій Скальський
29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах до 520 українських вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які вдесятеро переважали в живій силі, бронепотягах та артилерії. Про особисту зброю крутянців, документальні свідчення та про значення подвигу тодішніх захисників України для сучасників на Армія FМ розповів історик Віталій Скальський.
Щодо того, сприймати цю дату як трагічну чи, навпаки, можна говорити про успішність тогочасної оборони українських військових, Віталій Скальський зазначає:
– Важливо, що взагалі про цю подію говоримо, що подолали радянський спадок замовчування. Історики нехай сперечаються, студенти на цих прикладах навчаються, зрештою, ми маємо щастя по-різному оцінювати наші історичні події.
Один із міфів, пов'язаний з подіями під Крутами, що українські студенти були беззбройні, наголошує Віталій Скальський.
– Насправді в них були гвинтівки. Звісно, не найсучасніші, якщо не помиляюсь, 1898 року, які були взяті із законсервованих складів, але дали те, що мали.
Як розповів Віталій Скальський, інформація про бій під Крутами у Київ почала надходити лише навесні 1918 року.
– Про бій мало хто знав. Телеграфом чи телефоном передати звістку зі станції Крути, коли уже більшовики в Києві, не було можливості. Про біг стало відомо на початку березня 2018 року, коли у звільнені від більшовиків Крути змогли поїхати родичі, знайти могилу та провести ексгумацію.
Бій під Крутами – приклад неймовірної мобілізації сил на боротьбу з ворогом, наголошує історик Віталій Скальський.
– Пригадую 29 січня 2014 року, коли вже були перші загиблі на Майдані і стотисячна демонстрація сходила вшанувати крутянців на Аскольдовій могилі. Нині бій під Крутами з є тією історичною подією, яка нас мобілізує, надихає на боротьбу.
З української сторони, за різними оцінками, загинуло 70-100 осіб. Втрати бiльшовицьких вiйськ сягали 300 воякiв. Проте точна кількість загиблих досі не встановлена, зазначає історик.
– Більшовики і коли були при владі в Україні, не дуже полюбляли підраховувати свої жертви, але вони були, бо на кладовищі у Крутах є більшовицька могила. Щодо української сторони, треба мати на увазі, що були загиблі під час бою. Були поранені, яких під час відступу забрали з собою. Точно складно сказати, бо документацію тоді практично ніхто ще не вів. А складений командиром звіт поки не віднайдений. За спогадами, він у якомусь зі сховків Києва.
За словами історика, подвиг крутянців продемонстрував готовність України захищати свою незалежність. Більше про ті події можна дізнатися з фільму Олексія Шапарєва «Крути 1918», а також відвідавши меморіальний комплекс під Крутами або експозицію в Національному військово-історичному музеї України.
