При масивній кровотечі в бійця є 30 секунд, щоб накласти турнікет – співзасновник ініціативи "Бойові бджоли"

«За два роки такмеду навчили понад дві тисячі бійців та більше сотні бойових медиків», – ділиться результатами роботи інструктор з такмеду та співзасновник ініціативи "Бойові бджоли" Назар Гриник.  Як виникла назва волонтерської групи та яких знань з тактичної медицини бракує бійцям на фронті Назар розповів на Армія FМ.

Допомагав армії ще з 2014 року, коли закінчив кілька курсів бойових медиків, а з початком широкомасштабного вторгнення рф в Україну активно почав волонтерити, каже Назар Гриник.

– Добровольцям, які воювали в Київській області, допомагали з перевезенням поранених до медзакладів. В людей не було розуміння, як має виглядати аптечка, який якісний турнікет.

 На переконання Назара Гриника, основам такмеду слід навчати ще у школі, щоб у війську із цими навичками не виникало проблем.

– Є таке уявлення, що якщо раз провели такмед, то навіщо повторювати. Але це тактильна навичка, м'язова пам'ять, її треба відпрацьовувати. Це як з авто, коли водій вже має 10-15 років досвіду і не думає, як перемикати передачі. До цього рівня нам треба довести хоча б базові навички зупинки кровотечі.

Якісні турнікети рятують життя. Серед найкращих джгути фірми САТ, наголошує Назар Гриник.

– Неякісні турнікети - біда. Я недавно за аптечок комбата і замкомбата одного зі штурмових підрозділів витягнув два китайські турнікети. Ми рекомендуємо турнікети САТ. Є непогані українські аналоги, зокрема «Січ» та «Дніпро».

На китайських турнікетах немає маркування, так можна розпізнати підробку, зауважує Назар Гриник.

 – Гратися в лотерею з китайськими турнікетами не потрібно, вони можуть тріснути, при першому накладанні важіль ламається. А при масивній кровотечі, коли пошкоджена артерія або вена, людина втрачає силу і непритомніє протягом 30 секунд, тому треба якомога швидше накласти турнікет.

Як розповів Назар Гриник, щоб влаштувати одне заняття з такмеду, потрібно близько 50 тис. гривень.

– Мова йде про заняття для кількох зводів, а це близько 60 бійців. Оплата виїзду, роботи інструкторів. Також потрібні навчальні турнікети, бандажі, тампонувальні засоби, використання манекенів, засоби для створення умов, близьких до бойових дій. Все ми закуповуємо самі, бо військові частини не можуть забезпечити.

Приїздять волонтери на тренінг не з порожніми руками.

– На кожному занятті ми даруємо нашим бійцям певні засоби. Наприклад, додаємо щось до аптечки. Привозимо бойовим медикам по 3-5 нош, яких завжди не вистачає, бо це витратні матеріали.

 Розповів співзасновник волонтерської групи «Бойові бджоли», як виникла така назва.

– Ми з дружиною, яка теж відомий лікар, з перших днів великої війни поширювали ідею допомоги збройним силам, адже дружина має багато підписників інтернеті. Стали думати, як назватись. У мене в спортзалі, де колись боксом займався, висів плакат з Мухаммедом Алі, на якому написано: літай, як метелик, а жаль, як бджола.  Так з'явились «Бойові бджоли». Зараз до «Бойових бджіл» залучено більше 10 людей.

 «Бойові бджоли» – волонтерська організація швидкої дії, наголошує Назар Гриник.

 – Якщо до нас звертається боєць, буквально через день-два він уже отримає, що хотів. Якщо підрозділ звертається, буде до тижня. У нас немає якихось складних заявок, наказів на підписання яких треба місяць. Це відрізняє нас від інших. До того ж ми не лише передаємо допомогу в руки, а й ще пояснюємо, як вона працює. За крайні два роки більше дві тисячі бійців навчили та більше сотні бойових медиків. Наше завдання  – зробити так, щоб наші герої були живі.