Торік провели п’ять реабілітаційних таборів для військовослужбовців, які втратили зір – виконавча директорка спілки «Сучасний погляд»

В Україні точної офіційної статистики щодо кількості людей з порушеннями зору немає, за неофіційними даними, до широкомасштабного вторгнення ця цифра становила приблизно 100 тисяч людей, з них понад 10 тисяч – діти. З початком великої війни спостерігається тенденція до збільшення осіб з порушеннями зору, адже багато людей втрачають зір внаслідок мінних вибухів та ракетних обстрілів. У Міжнародний день абетки Брайля про проблеми й можливості людей з особливими потребами Армія FМ розповіла виконавча директорка Всеукраїнської ліги організацій осіб з інвалідністю по зору «Сучасний погляд» Олеся Перепеченко.

Головне завдання організації  – допомога людям, які втрачають зір внаслідок вибухів та воєнних дій в Україні, каже виконавча директорка громадської спілки «Сучасний погляд»

– Усіляко допомагаємо людям на територіях, де відбуваються у нас бойові дії, та членам їхніх родин адаптуватися. 

Порівнюючи радянські часи та умови сьогодення, тоді була структурована система допомоги людям з порушеннями зору, а нині більше  можливостей, зазначає Олеся Перепеченко.

– Система була структурована. Люди знали, де зможуть навчатися, де знайти роботу, на тих самих підприємствах Українського товариства сліпих.Зараз кожному треба пробивати самостійно шлях в житті, проте можливостей більше: озвучені телефони, комп’ютерні програми озвучені да програма екранного доступу, більше додатків в телефонах. Проте система нині розпорошена, не структурована. І зараз ветерани, які втрачають зір на війні, самостійно шукають, де вони зможуть працювати.

Нині багато міст в Україні адаптують інфраструктуру для людей із порушеннями зору, але така робота має провадитися більш відповідально, наголошує Олеся Перепеченко.

– Тактильні напрямні смуги, попереджувальні, таблички шрифтом Брайля, звукові світлофори – багато чого робиться. Але іноді думаєш, що краще б не робили, коли, наприклад, тактильна плитка покладена неправильно чи звукове оповіщення в громадському транспорті не працює. Такого не має бути в Україні.  

З початком широкомасштабного вторгнення Олеся Перепеченко допомагала людям з інвалідністю по зору виїздити за кордон. Про той час згадує:

– Під час війни бути некорисною не могла. Почала питати, хто де і чим може допомогти. Знайшла однодумців, які евакуйовували людей на кріслах колісних. Ми почали співпрацювати. Я організовувала групу людей з втратою зору, сім'ї цих людей з дітками. Якось телефонували з Одеси. Люди жили 21-му поверсі. Мама незряча, а дівчинка з травмою хребта. Вони просили про допомогу в евакуації. На той час телефони державних установ не відповідали, шукала громадські організації, волонтерські групи.

А у 2019 році Олеся Перепеченко почала займатися організацією реабілітаційних таборів для військовослужбовців, які втратили зір.  Цей проєкт діє і нині, ділиться виконавча директорка громадської спілки «Сучасний погляд».

– Це ініціатива діє завдяки підтримці фонду Олександра Терещенка, українського центру «Інваспорт», Національної асамблеї людей з інвалідністю України. За 2023 рік нам вдалось провести п'ять таборів. Зараз плануємо продовження. Найближчий табір буде в березні. Крім залучення ветеранів із втратою зору в реабілітаційні табори, ми надаємо психологічну підтримку до поїздки в табір та після. Ми не залишаємо наших ветеранів. Ми постійно на зв'язку і допоможемо.

Зв’язатися з Громадською спілкою «Сучасний погляд» можна через фейсбук-сторінку або за телефоном: 066 443 43 36.