Українські сапери навчились знешкоджувати саморобні дрони-каміказде
Військові інженери - це незамінна складова українських Збройних Сил, адже без їхньої роботи неможливі ні ефективна оборона, ні успішний наступ. Саме вони усувають всі перешкоди і небезпеки на шляху наших захисників, а також організовують та укріплюють їхні позиції.
До повномасштабного вторгнення старший лейтенант Сергій на позивний "Петрович" успішно розвивався як дистриб'ютор та очолював відділ продажів однієї з найбільших українських компаній з виробництва алкоголю. Війна застала його під час однієї з робочих поїздок, кардинально змінивши подальше життя.
— Спочатку я активно допомагав військовим та територіальній обороні. А коли вивіз сім'ю у безпечне місце - вирішив сам встати на захист батьківщини. І от, вже в березні долучився до 28-ої омбр, як спеціаліст по інженерним загородженням-розгородженням й механізації, — розповів "Петрович".
За словами Сергія, найскладніше було саме адаптуватися у перші дні. Та завдяки наставнику, який з огляду на великий досвід завжди був зі своїми підлеглими в полях, "Петрович" успішно завершив безліч операцій. Деякі з них навіть під грифом "секретно".
— Початок кожного нашого дня залежить від завдання. Це може бути і інженерна дорозвідка, яка забезпечує просування наших підрозділів, і організація маршрутів для евакуації, і встановлення мінних загороджень, і знешкодження нерозірваних боєприпасів та мін. Роботи надзвичайно багато, — додав Сергій.
Слова "Петровича" підтверджує його бойовий побратим - фахівець з саперної справи молодший сержант Максим на позивний "Паламар". Вмотивований любов'ю до своєї сім'ї, він невпинно працює 24/7 ще з перших хвилин війни.
— Рашисти залишають за собою величезну кількість мін, зокрема заборонених міжнародними конвенціями, тому мене можуть викликати навіть о 2-й годині ночі. І я поїду, бо без нашої роботи ні піхота, ні розвідка вперед не підуть. Так, це важко, але кожен з нас докладає титанічних зусиль задля перемоги, — наголосив "Паламар".
Нерідко доводиться працювати і під щільними обстрілами. За 8 місяців окрім ворожих куль до Максима прилітали й саморобні дрони-каміказде, які треба було терміново знешкоджувати.
— Під час однієї з операцій бронегрупа була атакована безпілотником, який росіяни "нашпигували" вибухівкою. На щастя, вони прорахувалися і він застряг, не детонувавши. Втім, ситуація все одно була дуже серйозною. З "Шахедами" теж працював. Поки вони для мене найскладніші, але їх я теж можу знешкодити, — поділився "Паламар".
Загалом, тим, хто планує долучитися до інженерних військ лицарі радять вивчати тактико-технічні характеристики усіх можливих мін та боєприпасів, а також налаштовуватися на те, що працювати потрібно лише з холодною головою і тверезим розумом. Зайві емоції та поспіх можуть призвести до помилки, а у них немає на неї права.
Фото ілюстративне.
