Я не падав духом навіть в іранській камері смертників – український мандрівник Артемій Сурін

Артемій Сурін здійснив навколосвітню подорож за суворими канонами Британського Королівського географічного товариства. Враження від подорожі лягли в основу книги-бестселера «280 днів навколо світу» та серіалу «Велике коло». Які країни вразили найбільше під час мандрів та як дивом вирвався з іранської в’язниці – відомий український мандрівник, телеведучий та блогер розповів на Армія FМ.

Авторський гонорар від продажу книги-бестселера «280 днів навколо світу» віддав на підтримку Збройних Сил України, каже Артемій Сурін.

– За 2023 рік це понад мільйон гривень. Закривали гарячі потреби підрозділів, які зверталися, зокрема це 47, 110 бригади, також силам ТрО і до прикордонників направляли.

За словами Артемія, він першим у світі фільмував усі континенти під час подорожі за допомогою дрона, а також жодного разу не скористався літаком.

– Зазвичай мандрівники вибирають простіший варіант, перетинаючи літаком хоча б океани, я ж відмовився від цього, і це був головний рекорд. Ця подорож проведена за канонами Лондонського королівського географічного товариства. Там жорсткі умови, зазвичай мандрівники обирають легші шляхи, але саме за цими умовами ти можеш перетнути усю землю кулю не втрачаючи контакт з її поверхнею ні на мить.

Серіал «Велике коло» за глядацькими рейтингами другий на платформі Netflix. І секрет успіху – захоплення своєю справою, переконаний Артемій.

– Я все фільмував особисто, спілкувався з людьми, усім ставив одне питання, і відповіді розкрилися потужними інсайтами в фіналі документалки. Цей десятисерійний фільм «Велике коло» став першим українським тревел-шоу, яке вийшло на Netflix. Коли ти робиш щось із душею, то матиме приємні наслідки. Серіал зараз другий за рейтингом глядачів взагалі серед контенту. Також серіал мав на 1+1 високі рейтинги.

Як розповів Артемій, загалом побував у 151 країні світу, а найбільше під час подорожі вразили місця, де майже немає втручання цивілізації.

– Наприклад Антарктида, де найменша присутність людини. Коли тебе не бояться тварини,  все дуже чисте, ти бачиш як може бути без втручання людини. А серед країн вразила Полінезія, вразили острови Піткерн у Тихому океані, Королівство Непал і Гімалаї.

Вже наприкінці навколосвітньої подорожі, коли почувався майже вдома, все пішло шкереберть, ділиться Артемій.

– Був вже майже фініш навколосвітнього шляху. Я вже перетнув в Пакистані дуже небезпечний регіон Белуджистан, і коли доїжджав до Ірану, подумав, що можна видихнути, але сталося не так. Я взяв заздалегідь дозволи на знімання, дрон був зареєстрований на кордоні, тож мав всі документи. Та коли знімав руїни стародавнього міста Хіронак, під’їхали озброєні поліцейські на пікапі, почали комусь телефонувати, мої дозволи для них не мали ніякого значення  Події почали розвиватися зі швидкістю лавини. В мене забрали дрон, уже за кілька годин я був у поліційному відділку.

Наступного ранку на суді був обвинувачений у шпигунстві проти Ісламської Республіки Іран. Так менш ніж за добу радикально змінилося життя, згадує ті події Артемій Сурін:

– За цією статтею два варіанти розвитку подій – або «довічне», або смертна кара. Мене доправили в тюрму, а потім перевели до в’язниці «Корпусу вартових ісламської революції».  

На переконання Артемія, звільнився тому, що не втрачав надію навіть у камері смертників.

– Навіть в камері смертників постійно повторював, що все буде добре, хоча напосідали думки, що це кінець. І  от мене привезли на більш як десятигодинний виснажливий допит до офіцера «Корпусу вартових ісламської революції». В якийсь момент відкрили ноутбуки, телефон, почали перевіряти мої акаунти. Офіцер зупиняється на фотографіях, розвертає до мене телефон і питає, хто на екрані. А там моя майбутня дружина Маруся. Я йому кажу, що це моя кохана, вона чекає на мене і ми маємо одружитися. Після цього він дістає свій телефон і показує мені фото, де він, дружина та донька. Після дуже довгої паузи і він бере мою справу, яка за кілька днів зросла до трьох великих папок, ставить печатку і каже, що не вбачає складу злочину в моїх діях.

Після звільнення одразу зателефонував до посольства України в Ірані, працівники якого і допомогли виїхати з країни, зазначає Артемій Сурін.

– Вони кажуть ховайся негайно, ми виїжджаємо з Тегерану тебе евакуйовувати. Кажуть, завтра твоя справа може потрапити комусь іншому в руки, і тебе  повернуть назад. Так завдяки українським дипломатам я виїхав із країни.

Як поділився Артемій, нині має чимало завдань та проєктів і почувається максимально ефективно на своєму місці, та за потреби готовий вступити у лави Сил оборони.