Як поєднує «ураганну» роботу військового медика та творчість, розповів командир медроти та музикант Андрій Жолоб

Лідер гурту «Бетон» та травматолог львівської лікарні Андрій Жолоб до війська був мобілізований навесні 2022 року. Нині він рятує на фронті бійців як командир медичної роти, а ще встигає писати пісні. Про армійські будні та нову пісню «Голоси» він розповів на Армія FМ.

Слідом за потужною і життєствердною бойовою піснею для 46-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ, з’явилася пісня «Голоси», яка є присвятою загиблим побратимам. За словами Андрія Жолоба, слова пісні написав за одним подихом, і там само швидко, за 15 хвилин, народилася музика.

– Пісня народилася під час нашої роботи на Запорізькому напрямку. Тоді якраз вже пішов цей жорсткий процес і воно наживо відчувалося. Поки наша зміна відпочивала, я бринькав на гітарі, ідея крутилася в голові, і отримав результат.

Пісня «Голоси» –  це  присвята загиблим побратимам. Гірка правда війни, яку доводиться переживати, видихнулася в пісню, каже Андрій Жолоб.

– Голоси, які з нами залишаються назавжди, врізаються у пам'ять, разом із запахом «солярки», крові, бруду та поту. Ці голоси мають чітку форму, запах та чіткі обличчя. Це ті люди, з якими ми ще вчора на вогні каву варили, а сьогодні, після виходу, побратими вже повертаються без них.

Як розповів Андрій Жолоб, коли пісню послухав заступник командира з морально-психологічного забезпечення, дав добро їхати на запис до Львова.

-Загалом це був запит від нашого штабу. Там сказали, що нам дуже круто вдалося зробити життєствердну пісню «46», а чи не спробувати написати баладу.  Спробував –  написав: оця пам'ять, вона хотіла зазвучати з глибини

Я скинув на нашого пана головного мпзшника бригади, тобто офіцера з морально-психологічного забезпечення.  І наш Борисович каже: «Бомба, їдьте до Львова записувати».

Шоб не забути, що музикант, має із собою на фронті аж три гітари, ділиться Андрій Жолоб.

– Приїжджаєш спочатку з одним рюкзаком і баулом, то потім у тебе стає все більше речей. Тобі хочеться якогось одягу прикольного тактичного. От і я приїхав із одною гітарою, другу мені прислали, а третю, електричну подарували. Тож в мене є тут гіталеле маленька, звичайна акустична та електрогітара з маленькою колонкою. Граю так, ніби вдома.

Так вийшло, що над піснею працювали одразу дві студії звукозапису,  каже музикант.

– Записали свій варіант на студії  Africa Records у Львові. Потім дав послухати людям трохи більш дотичним до музики, і мені сказали, що для яскравішого звучання треба дещо переробити. І тепер ще одна студія тим зайнялася. Насправді я дуже радий, бо я якщо хтось знає щось краще за мене, то це прекрасно. Це і в медицині працює, що коли не знаєш, послухай іншого, він тобі підкаже. Це правило діє і в музиці.

Розповів Андрій Жолоб і про роботу командиром медичної роти.

– День минає ураганно. Зараз одна частина моєї команди працює з пораненими, а я з іншою частиною працюю з хворими і травмованими. Окрім поранень, є дуже багато різних травм навіть на бойових позиціях. За день ми приймаємо кілька десятків травмованих. Коли вже йдеш відпочивати, знову дзвінок – ще чотирьох привезли, тож вертаєшся назад.  Тобто це є безперервний процес 24/7.

А загалом з наближенням весни зростає відчуття надії. Таке враження, що чорні, важкі моменти потроху відступають, ділиться командир медроти та музикант Андрій Жолоб.