Як українці дізнаються про життя своїх близьких цивільних у полоні

“Цивільні в полоні” – назва акції, яка відбулася вихідними на Майдані Незалежності. Її мета – привернути увагу до цивільних бранців росії. На захід зібралося близько сотні людей. Батьки, друзі, дружини та діти, брати та сестри – всі вони чекають на повернення своїх рідних. Детальніше про акцію – в репортажі Армія FМ.

Дев’ять років Петро Вигівський чекає на свого сина Валентина з російського полону. У 2014 Валентина Вигівського захопили в Криму. Звинуватили в шпигунстві та присудили одинадцять років колонії. 

– Пробачте за каламбур, це наша сімейна традиція. Мій батько у сталінські часи також був у Кіровській області, де син зараз. Тема цивільних полонених стосується не тільки України, а всього світу. Дуже велика кількість цивільних полонених, мабуть, в рази більше, ніж військовополонених.

Близько двадцяти восьми тисяч мирних українців росія утримує в заручниках, повідомив Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець. На рівні з полоненими військовими, потерпають від тортур і знущань. Про це повідомляє співзасновниця ініціативи “Цивільні в полоні” Юлія Хрипун.

– Намагаємося доносити людям, що цивільні в рівних умовах з військовополоненими в росії, на окупованих територіях. Це також життя людей, які важливі. У військових є шанс бути обміняними та повернутися додому, а от з цивільними біда. Зі слів військовополонених знаю, що цивільні в полоні втрачають надію.

Юлія чекає свого батька з полону. Росіяни взяли його в заручники на початку широкомасштабного вторгнення. Єдине джерело інформації про цивільних – звільнені військовополонені. Тільки через них родичі ув’язнених можуть дізнатися хоч маленьку частинку інформації про своїх рідних. Пару місяців тому один зі звільнених військових розповів Юлії, що бачив її батька. 

Другий рік свого свекра Олексія Кисельова чекає і Марія Мельникова. Він – військовий пенсіонер, колишній командир великого розвідувального корабля “Славутич”. Росіяни забрали чоловіка влітку 2022 року в Генічеську, де він мешкав.

Через тиждень катувань і підвалу Олексія передали до фсб у Криму. Там йому присудили вісім з половиною років суворого режиму за тероризм.

– Другий рік немає ніяких механізмів, робочої стратегії для повернення цивільних людей. Всі випадки, які ми знаємо: цивільні люди повертались як на обмін - це абсолютно випадково. В координаційному штабі говорять, що росіяни привозять певну кількість військовополонених і серед них може бути двоє цивільних.

За Женевською конвенцією росія не має жодного права затримувати цивільних. Проте, на відміну від військовополонених, алгоритму повернення некомбатантів через процедуру обміну немає. За словами представників ініціативи “Цивільні у полоні”, повернути їхніх рідних могли б треті держави за допомогою санкцій. Але найголовніше – це запит суспільства і політична воля. На щастя, українська влада стала дедалі частіше порушувати питання полонених цивільних.