Як відбувається евакуація з прифронтових територій

Щодня з прифронтових міст і сіл евакуюють цивільних. Українська влада, волонтери та міжнародні організації допомагають людям виїхати до більш безпечних областей. Однак не всі погоджуються, а дехто навіть повертається. Про те, як відбувається евакуація та яка доля може чекати на евакуйованих, дізнавалися кореспонденти Армія FМ.

Українська влада не припиняє евакуацію цивільного населення, однак попри небезпеку, люди не поспішають виїжджати. Близько півмільйона українців залишаються на прифронтових територіях. Це майже як населення Миколаївської області до анексії Криму. В Україні евакуацією займається Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Багато волонтерських об’єднань та організацій також допомагають виїхати цивільним. До евакуації долучилася і національна поліція.

У 2022 році на Донеччині створили спеціальний загін “Білі янголи”. Назва походить від карети швидкої, на якій перші екіпажі розвозили гуманітарку та вивозили людей.

Поліцейські працюють на п’яти напрямках - Лиманський, Бахмутський, Авдіївський, Курахівський та напрямок Великої Новосілки. Про це розповів інспектор з комунікації, член екіпажу «Білий янгол» Павло Дяченко.

– Кожна група пройшла тренінги від міжнародних партнерів з надання домедичної допомоги. Групи виконують функції евакуації населення виключно на захищених автівках. Працюємо з цивільним населенням, потрібно зробити евакуацію максимально безпечною.

За два роки “Білі янголи” евакуювали 6.5 тисяч цивільних, серед них - 724 дитини. Поліцейські тісно співпрацюють з волонтерами та військовими адміністраціями. Зв’язатися з групою можна через службові телефони. У кожного екіпажу свій номер та месенджери. Однак часто прифронтові селища та містечка без зв’язку та інтернету. Це ускладнює роботу, зазначає Павло Дяченко. Про охочих виїхати “янголи” дізнаються на пунктах видачі гуманітарки. Але є й ті, хто відмовляється. Зазвичай це літні люди, які відповідають стандартно: “Я тут народився, тут і помру”.

– Будь-який екіпаж вивозив і маломобільних, і хворих, і бабусю стареньку, яка не може рухатися, погано бачить і чує, але все одно ми їдемо. І бабуся тихо-тихо так каже: дякую, що ви вивозите, тому що я хочу жити.

“Білі янголи” допомагають з евакуацією до безпечних міст. Подальша доля людей  залежить від них самих, їхніх рідних та фінансових можливостей. Співзасновниця проєкту “Не Самі” Олександра Сахарук вважає, що важливо комплексно займатися облаштуванням людей на новому місці та подальшою адаптацією.

– Купа завдань і проблем стоїть перед людиною, яка має евакуюватися: знайти хто тебе вивезе, знайти житло, їжу, одяг, медикаменти та інші потрібні речі, підтримка психіатрів, психотерапевтів, медичне обслуговування тощо. Аби це все людина була змушена шукати не в різних джерелах, а могла звернутися до такої опори, яка з'являється, персональної менеджерки, яка за нею закріпляється.

Як розповідає Олександра Сахарук, проєкт “Не Самі” створений у лютому 2023 року. Він допомагає облаштувати життя внутрішньо переміщеним людям з “чистого аркуша”. І для цього потрібно сконтактувати лише з двома менеджерками. Перша - допоможе з евакуацією. Друга - менеджерка турботи - із пошуком та заселенням у нове житло та допомогою у нагальних питаннях. Така помічниця закріплюється за сім’єю на пів року. За цей час волонтери очікують, що у людей з’явиться стабільний дохід і вони адаптуються до нового життя.

“Не Самі” розробили буклет та відео, які поширюють у прифронтових містах та селах. Волонтери пропонують не тільки евакуацію та постійне місце проживання, але й  допомогу з документами, пошуком школи чи дитсадка для дітей, а також медичну та психологічну підтримку, зазначає Олександра Сахарук.

– Наше завдання – завоювати довіру. Багато людей не хочуть виїздити через негативний досвід. Коли їх примусово вивезли, залишили в якомусь садочку або на вокзалі якогось міста.

За шість місяців роботи волонтери проєкту “Не Самі” евакуювали 211 людей, серед яких 93 дитини, а також знайшли житло для майже двохсот українців. Евакуйованим пропонують два варіанти поселення. Перший - це сучасні гуртожитки від проєкту “Ко-хати” організації Металаб. У кожній кімнаті є санвузол: душ і туалет. Для великих сімей можливе заселення і в більші кімнати. Другий варіант - це поселення в селах. Волонтери шукають будинки, в яких ніхто не живе, контактують з власниками й домовляються про проживання людей на безоплатній основі.