З кожної кризи можна вийти у розвиток – психологиня Юлія Куриленко про посттравматичне зростання
Десять років, як в Україні триває війна, і два роки з початку широкомасштабного вторгнення росії. За цей час українці пережили чимало трагічних подій. Як не впадати у зневіру та тримати психологічний баланс задля подальшої боротьби проти російських окупантів, на Армія FМ розповіла психологиня Юлія Куриленко.
Українці як нація зараз проходять процес дорослішання, переконана психологиня Юлія Куриленко.
– Беручи до уваги мовне питання, під час широкомасштабного вторгнення все більше людей починають задумуватися, чому говорять російською мовою і що це є наслідком примусу, а не просто так склалося само собою. І це дуже позитивна динаміка.
Та за це усвідомлення доводиться платити непомірно високу ціну, тож одне із надзавдань нині для кожного – зберегти психологічну стійкість, каже Юлія Куриленко.
– Дуже важливо знайти мотивацію, свій сенс і своє місце, де ви можете докладати зусиль задля спільної справи. Маєте відповісти собі на питання, що вам дає все те, що ви зараз продовжуєте робити попри все, в чому ваша мотивація, що до дозволяє вам не зупинятися.
За словами Юлії Куриленко, допомагаючи іншим долати проблеми, ми забуваємо про власні негаразди.
– Допомагаючи іншим, ми почуваємося щасливішими. Тож надаючи підтримку тим, кому зараз гірше або хто просто потребує будь-якої іншої допомоги, ми можемо ощасливити одразу двох – себе та того, кого підтримали. Вдячність викликає в людини теплі почуття. Підтримка зараз потрібна нам усім.
Важливо, на чому ми щодня концентруємо наш фокус уваги та енергію, каже Юлія Куриленко.
– Всі чули про посттравматичний стресовий розлад, а є ще поняття посттравматичного зростання. Це досвід позитивних змін після стресових подій у житті людини. І якщо ми будемо фокусуватися на тому, що з кожної кризи можна вийти у зростання, у розвиток, думаю, це допоможе.
Українцям треба розпрощатися з надією на стабільний світ і навчитися витримувати напругу невизначеності, наголошує Юлія Куриленко.
– Кожному українцю треба розпрощатися з надією на стабільність і навчитися жити в умовах війни. Один з прийомів, зосереджуватися на своєму сьогоденні. Так, далеке майбутнє невизначене, але точно я можу визначитися, що їстиму на сніданок і яким буде мій день.
Як зауважила Юлія Куриленко, під час війни наші повсякденні плани можуть кардинально змінюватися, тому здатність гнучко жити в мінливому світі має бути нашою головною навичкою, щоб бути стійкими.