Заборона продуктів та медикаментів компаній, які й надалі працюють в рф, матиме для України серйозні наслідки
На сайті НАЗК є перелік компаній, які фактично спонсорують війну рф проти України, залишаючись на російському ринку. Чим, окрім репутації, ризикують компанії, серед яких «Ашан», PepsiCo «Нестле», потрапивши у цей список, на Армія FМ розповіла очільниця напрямку мінімізації корупційних ризиків у санкційній політиці Національного агентства з питань запобігання корупції Агія Загребельська.
Для компаній список міжнародних спонсорів війни – це не лише «дошка ганьби», зауважує Агія Загребельська.
– Акції американської компанії «Монделіс» після внесення до переліку трішки більше ніж за два тижні впали на 2,5 млрд доларів. Компанія зазнає суттєвих втрат. Це свідчить, що репутація в сучасному світі має значення. Якщо до 24 лютого 2022 року від великих компаній суспільство вимагало дотримання екологічних норм, то зараз – відповідального ставлення до того, в яких юрисдикціях вони працюють.
За словами Агії Загребельської, перелік міжнародних спонсорів війни вагомо поповнюється завдяки небайдужим людям з різних країн.
– Вони допомагають як проводити аналітику, виявляти ці компанії, так і просувати інформацію і мотивувати ринок споживачів, ЗМІ, щоб вони ці компанії притягали до публічної відповідальності.
Як розповіла Агія Загребельська, є певні обмеження щодо державного впливу на діяльність компаній, які визнані спонсорами війни.
– Якщо говоримо про харчові продукти або фармацевтику, то відповідно до правил ООН, ці сфери належать до виключень. Якщо держава застосує обмеження, це не буде відповідати стандартам і може мати для нас певні наслідки. До того ж ці компанії дуже великі та впливові, вони мають тісні зв'язки з урядами, тож жорсткі кроки України можуть відобразитися на взаємовідносинах з цими урядами, що може негативно вплинути на війну.
На переконання Агії Загребельської, демократичні інструменти діють ефективніше, ніж державний примус.
– Ми думали, як же впливати на поведінку великих компаній-брендів, проте не наражати себе на ризики. Вирішили використати силу демократії, яка проявляється у здатності людей робити зміни й поставити на служіння оцій цілі тиск на компанії. У нас вийшло, бо все частіше на міжнародних переговорах чуємо, що окрім санкцій, всі найбільше бояться реєстру «Міжнародних спонсорів війни».
Все більше продукції компаній з переліку міжнародних спонсорів війни знімається з полиць, зауважує представниця Нацагентства з питань запобігання корупції.
– Спочатку вони втратили пріоритетні полиці, потім почали зникати окремі продукти з окремих магазинів. Сам споживач припиняє купувати або купує менше, що спонукає бізнесменів знімати цю продукцію.
Торговельні мережі поки що тримають нейтральну позицію, побоюючись Антимонопольного комітету, констатує Агія Загребельська.
– Представники торгових мереж переживають, що Антимонопольний комітет, якщо вони знімуть всю продукцію разом, звинуватить їх у картельній змові. Тож ми як НЗК звернулися до АМКУ з проханням, щоб вони дали роз'яснення торговельні мережам, чи будуть вони це вважати порушенням антимонопольного законодавства. Чекаємо на роз'яснення.
Щодо державних тендерів, Антимонопольний комітет вже пояснив, що прописане в тендерній документації небажання держзамовника купувати продукцію міжнародних спонсорів війни АМКУ не вважатиме дискримінацією, наголошує Агія Загребельська.
Як поділилася Агія Загребельська, вже кілька компаній вивели з переліку міжнародних спонсорів війни, бо вони вийшли з російського ринку.
– Наприклад, британська компанія «Моді», також «Петроліум», найбільший індійський виробник діамантів, який припинили купувати їх в росїі. Також три грецьких перевізники припинили транспортувати російську нафту. Зараз на стадії виходу ще три компанії.
На переконання Агії Загребельського, без переліку міжнародних спонсорів війни, який збирає навколо себе сотні волонтерів та представників ЗМІ, чимало великих міжнародних компаній вже поверулися б на ринок росії.
