Закінчення війни в Нагірному Карабасі та її вплив на регіональну стабільність
Азербайджан нарешті повернув під контроль значну частину своєї суверенної території в Нагірному Карабаху. Як Азербайджан "переграв" Вірменію у конфлікті, що тривав не одне десятиліття, та які висновки з цих подій може зробити Україна? Про це в ефірі Армія FМ розповів міжнародний оглядач Андрій Давидов.
— Карабасі триває ще з радянських часів. Розкажи, будь ласка, що саме призвело до цього конфлікту?
— Конфлікт в Карабасі триває навіть не десятиліття, а століттями. І азербайджанці, і вірмені специфічно розселені в регіоні. І зважаючи на те, як Радянський Союз полюбляв нарізати території, то власне і дорізався. Загалом конфлікт почався в кінці 1980-х років, коли почалась Горбачовська перебудова. І, власне, після отримання незалежності Вірменією та Азербайджаном вже почалась повномасштабна Перша Карабаська війна 1992-94 років.
— Яким був перебіг конфлікту після розпаду СРСР? Яку роль у цьому конфлікті відігравала росія?
— У 1992-94 роках Вірменія захопила і сам Крабах, а й деякі райони Азербайджану. Таким чином, вірмени створили так звану зону безпеки. Щодо росії, то вона, що під час Першої, що під час Другої Карабаської війни (2020 року) ніби була нейтральною. Хоча більше підтримувала Вірменію. Тобто росіяни намагалися нібито бути над конфліктом і водночас поширити свій вплив на південному Кавказі.
— Нагірний Карабах минулого тижня капітулював. Як це трапилось? Чому росіяни не зуміли втримати цю територію у власній орбіті?
— У 1992-94 році Вірмени перемогли. Нагірний Карабах став невизнаною республікою. Протягом 90-х, нульових і десятих Азербайджан оновлював свою Армію, покращував військові кадри, готувався до нового воєнного конфлікту. Всі ж мирні переговори, що відбувались, бажаного результату не давали. Натомість Вірменія покладалась виключно на підтримку росії.
У 2020 році Азербайджан зумів значну частину своєї території звільнити. Ті мирні договори, що були підписані в листопаді 2020, на жаль, не виконувались. Тому Азербайджан (20 вересня 2023) здійснив повернення під свою юрисдикцію своєї ж території. Ані Вірменія, ані ослаблена росія нічого вдіяти не могли.
— Чи прагнутиме Вірменія реваншу?
— Ні. Не буде. І політично, і військові вони програли. Зараз найголовніше допомогти Вірменії у русі на Захід і унеможливити проросійський переворот, який може все-таки відбутись.
— Який досвід від конфлікту в Нагірному Карабасі може бути корисним для України? Які висновки для себе ми можемо зробити?
— Перше, росію можна перемагати. І найкраще це робити, коли вона ослаблена. Друге, окрім мирних ініціатив, важливо мати потужну армію.
