Зараз вся медицина на фронті універсальна, - військовий медик Андрій Жолоб
Що спільного в роботі командира медичної роти десантно-штурмової бригади та виховательки дитсадка, як працюють нині евакуаційні відділення на фронті та чи може армієць без профільної освіти стати військовим медиком, розповів на Армія FМ Андрій Жолоб.
Андрій як командир медичної роти десантно-штурмової бригади виконує нині завдання на сході України. Щодо кола своїх обов’язків армієць жартує:
- Мої обов’язки зараз, як у виховательки дитячого садка: менеджити всю ситуацію, розуміти, як працюють між собою госпітальне, евакуаційне, приймально-сортувальне відділення. Плюс десь забезпечити постачання продуктів, зрозуміти, до кого треба поїхати на зустріч про щось домовитися і десь із суміжними підрозділами попрацювати. Словом, я вже не те що лікар, я вже як головний лікар.
Зараз вся медицина на фронті універсальна, каже Андрій Жолоб.
У нас є хаби, ми співпрацюємо. Розуміємо, що деякі підрозділи мають менше, наприклад реанімобілів. Десь підрозділ має менше кваліфікованих медиків. Зараз моє евакуаційне відділення приймає не лише поранених із нашої бригади, а й поранених, які знають, де наша евакуаційна точка.
Хоча в цивільному житті він за фахом травматолог, розповідає Андрій, в армії довелося вчитися знову.
- Коли прийшов у навчальну частину, нас познайомили з бойовою травмою, і я зрозумів, що ніколи до того нічого спільного з цим не мав. Але коли потрапив у район виконання завдань, то розумію, що тут, крім поранень, є й таке поняття, як бойова травма. Наприклад, людина під час обстрілу зіскочила в окоп, пошкодила коліно. Тут вже все, як в моєму звичному світі: ті самі проблеми зі спинами через носіння «броніка». Ми все сприймаємо тепер через призму армії, але залишаємося таким собі Ватиканом у військових частинах.
Армієць без профільної освіти може стати військовим медиком, зазначає Андрій Жолоб.
- У нас вся ця процедура запущена, і практично кожного місяця ми відправляємо хлопців, за їхнім бажанням, вчитися на бойового медика. Я їм зі всім допомагаю, співпраця з волонтерами йде добре. В нас бойові медики постійно вчаться. Це є такий постійний процес.
Доводилося чути думку, що чим далі від фронту, тим гіршою є медицина у військових, проте тут не варто узагальнювати, наголошує Андрій Жолоб.
- Немає такого, що тільки найкращі медики біля фронту, чи тільки найзадертіші носи з професорськими дипломами на стінах у військово-медичних клінічних центрах. Трапляються всюди паршиві люди. Хай там як, це життя. Армія – це такий великий торт «Спартак» з різних шарів. Ти тут можеш побачити будь-кого – від геніальних полководців до наркоманів. Це зріз суспільства. Але тут, на передньому краї, багато палких сердець.
