Згенерований Польщею, Чехією та Німеччиною пасажиропотік сприятиме відновленню галузі - авіаексперт Богдан Долінце
Наскільки швидко українська цивільна авіація після перемоги здатна вийти з піке, а також про доцільність ідеї відкриття одного з аеропортів Західної України в умовах війни та стан українських авіакомпаній на Армія FМ розповів авіаексперт, член громадської ради Державної авіаційної служби Богдан Долінце.
Якщо під час найжорсткіших обмежень COVID-19 хоча б частково виконувалися деякі рейси, то в умовах війни українська авіація в тотальному локдауні, зазначає експерт авіагалузі.
– Зокрема, в МАУ відбувається втрата ключових виробничих активів, що робить неможливою подальшу роботу. Оскільки авіакомпанія приватна, то постає два питання: чи комусь потрібно, щоб вона вижила, і хто готовий за це заплатити, бо компанія має багатомільйонні борги.
За словами експерта, нині більша частина авіаційного персоналу або працює в іноземних компаніях, або в режимі вимушеного простою, отримуючи дві третини від зарплати.
– Авіаперсонал отримав право торік з осені виїздити за кордон і працювати в іноземних компаніях, щоб зберегти свою кваліфікацію і потім повернутися, а зараз підтримувати фінансово родини. Та слід зазначити, що до цієї категорії відноситься невелика кількість фахівців галузі, зокрема, пілоти, бортпровідники, інженери з ремонту і обслуговування літаків, диспетчери повітряного руху.
Останнім часом у пресі активно обговорювали ідею відкриття одного з аеропортів Західної України, зазначає Богдан Долінце.
– Розглядалися аеропорти в Ужгороді та Львові. Тут треба розуміти, що аеропорт Ужгорода має суттєві обмеження щодо прийому повітряних суден. Водночас великий аеропорт Львова здатний приймати більшість типів повітряних суден, які використовують сучасні європейські авіаперевізники.
Якщо говорити про доцільність такого кроку, варто враховувати дві складові, наголошує авіаексперт.
– Перше – безпека, адже цей аеропорт може стати ціллю ворога. І рішення про відкриття має бути погоджене військовими силами, силами ППО. Говорити про повністю закриту безпекову складову поки що, мені здається, зарано. Друга складова – економічна доцільність. Слід враховувати, чи є необхідна кількість пасажирів, готових літати в таких безпекових умовах та з урахування вищої, ніж до війни, вартості авіаперевезень. Адже рейси, які до війни були близько 150 доларів, будуть в три-п’ять разів дорожчі.
Богдан Долінце також пояснив, чому нещодавно на сайтах пошуку роботи з’явитися десятки вакансій від аеропорту «Бориспіль».
– В першу чергу мова йде не про сам аеропорт, а про держпідприємство «Україна», яке забезпечує перевезення перших осіб держави. Набір персоналу саме за таким профілем свідчить, що, можливо, частково буде розглядатися відновлення роботи саме цього авіаперевізника.
Як розповів експерт, в умовах воєнного часу саме державна авіація має право виконувати польоти. До неї відноситься авіація відповідних державних органів та спеціалізованих держструктур.
Щодо відновлення роботи цивільної авіації після перемоги робити прогнози вкрай складно, адже значна частина аеродромів та аеропортів зазнали суттєвих руйнувань, каже експерт Богдан Долінце.
– На їхню реконструкцію може знадобитися від шести місяців до кількох років. Та слід розуміти, що є відкладений попит. Після перемоги у різних регіонах України кількість пасажирів буде відновлюватися відносно швидко. Нині чимало українців за межами країни і багато можуть там залишитися. І всі вони стануть в майбутньому драйверами відновлення цієї галузі України. Польща, Чехія та Німеччина – саме ці три країни наступні десятиліття будуть генерувати двосторонній пасажиропотік, який стане одним з елементів відновлення авіагалузі.
Разом з тим, як зауважує експерт, слід мати на увазі, що європейські перевізники також захочуть отримати свою частку в майбутніх доходах від авіаперевезень.
Фото ілюстративне.
